Читати книгу - "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3"

у морі і рептилії на суходолі, наприкінці з’являються птахи, а папоротеподібні, цикадові та хвойні рослини утворювали великі болотисті ліси.

72

Пермський період — останній геологічний період палеозойської ери. Тривав приблизно 47 млн років з 298,9 ± 0,15 до 252,17 ± 0,06 млн років тому. Характеризувався інтенсивними тектонічними рухами і магматичною діяльністю. Закінчився найкатастрофічнішим вимиранням живих видів за всю історію Землі. Місце карбонової рослинності зайняли насінні папороті та голонасінні: саговникові, ґнетові, гінкгові. У наземній фауні хребетних панували синапсиди, від яких згодом пішли ссавці.

73

Тріасовий період — перший геологічний період мезозойської ери. Тривав приблизно 52 млн років з 251,0±0,4 до 199,6±0,6 млн років тому. Характеризується значним скороченням загальної площі платформових морів, утвореннями на рівнинах суходолу великих пустель і болотистих лісистих низовин. Цей період позначений надзвичайним розвитком рептилій — сухопутних, плаваючих та літаючих. Також у тріасовий період вперше з’явилися динозаври, черепахи, крокодили та ссавці. Серед рослинності переважали справжні папороті, гінкгові, бенетитові, саговникові, хвойні.

74

Цефалоподи (лат. Cephalopoda, від давньогрец. — голова — нога), також відомі як головоногі — клас молюсків, що характеризуються двосторонньою симетрією тілобудови і мають 8, 10 чи більше мацаків довкола голови, які розвинулися з «ноги» молюсків. Під час ордовікського періоду (490–443 млн років тому) головоногі стали домінуючою групою молюсків

75

Спіріфера — викопні безхребетні морські тварини, що належать до типу плечоногих. Ззовні нагадують двостулкових молюсків.

76

Саговник (Cycas) — рід голонасінних рослин, один з найдавніших представників сучасної флори, ровесник динозаврів, на відміну від яких саговники і досі існують. Тривалість життя саговника може досягати 5000 років. За своїм зовнішнім виглядом саговникові займають проміжне місце між пальмами і папоротями.

77

Крейдяний період — останній (третій) геологічний період мезозойської ери. Тривав близько 79 млн років — з 145,0 млн років до 66,0 млн років тому. Рослинність цього періоду характеризується папоротеподібнини й голонасінними, з’явились перші покритонасінні, а фауна — розвитком черевоногих молюсків, губок, мохуваток, деяких видів кісткових риб, серед наземних хребетних переважали плазуни.

78

Еоцен — середня геологічна епоха палеогенового періоду. Тривала близько 22 млн років — з 56,0 млн років і до 33,9 млн років тому. Під час еоцену відбулися значні трансгресії морів, моря вкривали Центральну і Південну Європу, Північну Африку, Південну Азію та Північну Америку. Цій епосі притаманний розвиток вічнозеленої тропічної рослинності (лаври, мирти, пальми). На суші, серед фауни, поширюються примітивні ссавці.

79

Ганоїди — риби з ганоїдною лускою. Ганоїдна луска притаманна найпримітивнішим з променеперих риб, наприклад, осетровим.

80

Панцирні риби (Placodermi) — клас щелепноротих (Gnathostomata), які жили у палеозої. Характерною ознакою був кістковий панцир, який захищав голову і тулуб. Панцирні риби були першими хребетними, в яких з’явились щелепи.

81

Лабіринтодонти (Labyrinthodontia) — вимерлий підклас амфібій, які були домінуючими тваринами в кінці палеозойської і на початку мезозойської ер.

82

Текодонти (Thecodontia) — збірна група, куди входять як архозаври, так і групи, споріднені з динозаврами, птерозаврами і крокодилами.

83

Мезозаври (Mesosauria) — вимерла група анапсидних рептилій раннього пермського періоду.

84

Птеродактилі (Pterodactyloidea) — підряд вимерлих рептилій ряду літаючих ящерів (птерозаврів), що жили в юрському та крейдяному періодах.

85

Археоптерикс (Archaeopteryx) — найдавніший відомий рід вимерлих птахів, жив у тропічному кліматі у часи юрського періоду, за розміром приблизно відповідав сучасній вороні.

86

Палеотерій (Palaeotheriidae) — родина вимерлих ссавців ряду конеподібних (Equiformes), що були близькими родичами тапірів і носорогів, і, ймовірно, предками коней.

87

Ксифодон (Xiphodon) — вимерлий рід давніх парнокопитних ссавців, найближчим родичем є сучасний верблюд.

88

Еогіпус (Eohippus) — рід вимерлих примітивних копитних, який вважають предком конячих.

89

Ореодон (Merycoidodon) — рід вимерлих жуйних ссавців.

90

Титанотерій — великий викопний ссавець родини бронтотеріїв.

91

Мастодонт (Mammutidae) — схожий на слона викопний ссавець з ряду хоботних.

92

Олігоцен — остання геологічна епоха палеогенового періоду кайнозойської ери. Тривалість близько 11 млн років — початок 33,9 млн років тому, завершення 23,03 млн років тому. Характеризується інтенсивними тектонічними рухами, охолодженням океанів, особливо навколо Антарктики, а також появою відкритих рівнин і пустель. За олігоцену тропічні та субтропічні ліси змінюються листопадними лісами помірної кліматичної зони, поширюються трави. Серед тварин багато рептилій, а також розвивається клас ссавців.

93

Силурійський період — третій період палеозойської ери. Тривалість близько 25 млн років — початок 443,8 ± 1,5 млн років тому, закінчення 419,2 ± 3,2 млн років тому. До початку силурійського періоду сформувалися всі основні класи безхребетних організмів і з’явилися перші хребетні. Особливістю цього періоду є поступове опускання суші і покриття морем величезних площ. Клімат протягом усього силурійського періоду був теплим і вологим. Наприкінці силурійського періоду з’явилися перші наземні рослини.

94

Ордовицький період — другий період палеозойської ери. Тривалість близько 42 млн років — початок 485,4 ± 1,9 млн років тому, закінчення 443,8 ± 1,5 млн років тому. Ордовицький період безпосередньо передував силурійському періоду. Характеризується зменшенням морських басейнів і потужною вулканічною діяльністю, а також початком виходу рослин на суходіл.

95

Плейстоцен — епоха четвертинного періоду (антропогену), що почалася 2,58 млн років тому і закінчилася 11 700 років тому. Характеризується загальним похолоданням клімату і періодичним виникненням у середніх широтах зледенінь.

96

Протоплазма — вміст живої клітини, її цитоплазма та ядро.

97

Американський художник, скульптор, поет і прозаїк. Один з найвідоміших авторів журналу «Weird Tales» поряд із Лавкрафтом та Робертом Говардом.

98

Таломні рослини — нижчі рослини, тіло яких не розділене на корінь, стебло і листя. До таломних рослин належать також водорості, гриби й лишайники.

99

Проталлій — статеве покоління деяких рослин, у тому числі й папоротей.

100

Пнакотикські рукописи — вигаданий Лавкрафтом містичний корпус текстів, які згадуються у багатьох творах як самого Лавкрафта, так і його послідовників. Уперше Пнакотикські рукописи згадуються в оповіданні «Поляріс».

101

Епоха четвертинного періоду, що почалася більше 2,5 млн років тому.

102

Вільям Скорсбі, англійський дослідник Арктики, науковець, духівник.

103

Близько 6100 метрів.

104

7000–7300 метрів.

105

3657 метрів.

106

Покинуте