Читати книгу - "Грушевський, Скоропадський, Петлюра"

22 липня: Міністерство освіти видає наказ про утворення національної нижчої початкової школи з 1918/19 шкільного року. «В час, коли наша держава, — зазначав у наказі Василенко, — творить культурно-національні цінності (одкриває українські державні університети, академії, гімназії і т. п.) і напружує всі духовні й матеріальні сили, щоб дати українському народові рідну національну школу, коли не можна допустити ні одного кутка без української школи, нижча початкова школа для українського народу мусить обов’язково як слід приготовитись до навчання на українській мові і забезпечити себе підручниками і вчителями в першу чергу».

1 серпня. На 102-й день існування УД ухвалюється й оприлюднюється за підписами Голови Ради Міністрів та міністра народної освіти та мистецтва без сумніву історичний Закон, згідно з яким вивчення української мови стає загальнообов’язковим «по всіх середніх хлоп’ячих і дівочих загальноосвітніх, професійних, комерційних та інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях, обов’язково викладається українська мова і література, задля чого визначається не менше 3 годин тижнево в перших 5 класах, а в 2 останніх класах не менш 2 годин, та географія і історія України, для яких предметів мають бути визначені не менше як по 2 години тижнево в 2 останніх класах кожної школи».

Пункт другий Закону встановлював, що «по всіх хлоп’ячих та дівочих середніх, професійних, комерційних та інших школах, учительських семінаріях та інститутах, а також духовних семінаріях закладається штатна посада учителя української мови та літератури, а також обов’язково закладаються зверхштатні посади учителя географії та історії України».

6 серпня Василенко видав окремий закон про об’єднання «до одного типу різнорідних нижчих початкових шкіл, зміну їх штатів та збільшення державної допомоги школам». Суть закону: двокласні, однокласні сільські школи Міністерства народної освіти, парафіяльні школи та «інші початкові школи», які утримувались державним коштом, об’єднувалися «до одного типу» — так само як і «службові права і права на грошове утримання вчителів усіх цих шкіл». Того ж дня заснували «при середніх загальноосвітніх школах 350 стипендій для незаможних учнів української національності».

Стипендії назвали іменами видатних національних діячів культури, письменників, громадських діячів: В. Антоновича, М. Вовчка, Є. Гребінки, Б. Грінченка, П. Гулака-Артемовського, М. Драгоманова, П. Житецького, І. Карпенка-Карого, М. Костомарова, І. Котляревського, М. Коцюбинського, М. Кропивницького, П. Куліша, М. Лисенка, К. Михальчука, І. Нечуя-Левицького, М. Павлика, О. Русової, Г. Сковороди, М. Старицького, О. Стороженка, С. Руданського, Л. Українки, І. Франка, М. Чубинського, Г. Шерстюка, Т. Шевченка.

Загальна сума стипендій — 77 500 карб. Того ж дня уряд асигнував 20 726 712 карб. «на утримання в 1918 р. існуючих вищих початкових шкіл», «на допомогу місцевим самоврядуванням на утримання вищих початкових шкіл», «на утримання вищих початкових шкіл в тих місцевостях, котрі зараз прилучаються до України», а також на «допомогу місцевим самоврядуванням на відкриття 400 вищих початкових шкіл з 1 серпня 1918 р.».

23 серпня. Закон «Про асигнування Міністерству народної освіти та мистецтва кредитів на позашкільну освіту та дошкільне виховання» визначив: «В справах позашкільної освіти і дошкільного виховання Міністерство освіти приходить на поміч земським і міським самоврядуванням, які через особливих фахівців та інструкторів, губерніальних, повітових і міських організують і планомірно утворюють по селах, містечках і містах: 1) для позашкільної освіти вечірні школи з навчанням грамоти і з популярно-науковими викладами, 2) бібліотеки-читальні з найкращим складом книжок, 3) різноманітні культурні народні розваги, клуби, вистави, хори, екскурсії і т. інше, а для дошкільного виховання в тих же місцях закладає дитячі садки, дитячі майдани, захисти, захоронки (ясла)». На ці потреби з Державної скарбниці асигнували 6 449 350 карб.

Національна бібліотека

«Інструкція Тимчасовому комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави у м. Києві» (5 жовтня) сформулювала мету цього комітету: «закласти на Україні велику книгозбірню всесвітнього типу, яка гуртувала би в собі все, що витворено людською думкою та знаттям по всіх науках, — таку книгозбірню, щоб давала спромогу, не виїздячи з країни, познайомитися в якнайповнішій мірі із світовою літературою по всіх паростях людського знаття, писаною геть усіма мовами».

Крім того, йшлося в Інструкції, «Національна бібліотека на Україні поруч цієї мети має ще й свою спеціальну завдачу, а саме — закласти відділ Ucrainica, присвячений літературі про Україну і український нарід. В цім відділі повинно згуртуватися все, що друкувалось будь-коли і будь-де українською мовою, — повинно згуртуватися незалежно од змісту і напряму, література, писана всіма мовами про історію українського народу, його фольклор, мову, словесність, мистецтво, побут, соціальні та економічні умови життя і т. інш. Разом з тим до відділу Ucrainica входить і все, що торкається території Української Держави. Сюди вступає література про природу, побут, історію, економічні та соціальні умови Закордонної Руси-України, Буковини, Руси Угорської, Галичини, чи в їх минулому обсягові, та тих країн Північної й Південної Америки, де пороскидалися суцільні осади вкраїнського племені».

Зауважимо, що це завдання не виконано до сьогодні.

Академія наук

14 листопада — Закон «Про заснування Української Академії наук в м. Києві» оголосив «переведення його в життя» з 1 листопада у складі (окрім «перелічених у статуті наукових установ академії, постійних комісій») Фізичного, Геодезичного, Демографічного інститутів та Інституту для вивчення економічної кон’юнктури та народного господарства України, лабораторії для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічного та Акліматизаційного садів.

Первісний склад Академії склали 12 академіків (по 4 на кожний з відділів АН — історико-філологічних, фізико-математичних та соціальних наук). Саме ці дванадцятеро створили перше «Спільне зібрання та відділи Академії наук». Згідно із наказом Скоропадського першими академіками першої національної Академії наук було призначено історика Дмитра Багалія, геохіміка Володимира Вернадського, біолога Миколу Кащенка, економіста Володимира Косинського, історика Агатангела Кримського, етнографа Ореста Левицького, мистецтвознавця, історика церкви Миколу Петрова, мовознавця Степана Смаль-Стоцького, правознавця Федора Тарановського, батька теоретичної механіки Степана Тимошенка, економіста Михайла Туган-Барановського, геолога Петра Тутковського.

Д. Багалій (1857—1932 рр.). Суспільне надбання

В. Вернадський (1863—1945 рр.). Суспільне надбання

М. Кащенко (1855—1935 рр.). Суспільне надбання

В. Косинський (1864—1938 рр.). Суспільне надбання

А. Кримський (1871—1942 рр.). Суспільне надбання

О. Левицький (1848—1922 рр.). Суспільне надбання

М. Петров (1840—1921 рр.), хрещений батько письмен­ника М. Булгакова. Суспільне надбання

С. Смаль-Стоцький (1859—1938 рр.). Суспільне надбання

Ф. Тарановський (1875—1936 рр.). Суспільне надбання

С. Тимошенко (1878—1972 рр.). Суспільне надбання

М. Туган-Барановський (1865—1919 рр.). Суспільне надбання

П. Тутковський (1858—1930 рр.). Суспільне надбання

26 листопада,