Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Через декілька днів Чейз несподівано приїхав додому раніше ніж зазвичай.

– Швиденько збирайся і поїхали! – приголомшив він Кейт, як тільки зайшов до будинку.

При цьому загадково сяяв очима, щасливо посміхався і наче ледве стримувався, щоб не розповісти про якийсь сюрприз раніше потрібного часу.

Кейт примружила очі і з жартівливим сумнівом поглянула на нього.

– Ось пам'ятається мені, як минулого разу саме з цієї твоєї фрази розпочався абсолютно божевільний день із відвідуванням клініки та знайомством із численними родичами.

Радісно збуджений Чейз голосно розсміявся, рвучко обійняв її за талію, майже відірвавши від землі, і поцілував у скроню.

– Не буде сьогодні жодних численних родичів. – Він підхопив її обличчя за підборіддя і легенько поцілував у губи. – Давай збирайся швидше! Обіцяю тобі сподобається мій сюрприз. Будемо тільки ми вдвох. Ну… майже вдвох. – Він із теплою посмішкою погладив її живіт.

В дорозі Чейз загадково мовчав, але це йому явно давалося нелегко. Його наче розпирали бурхливі і дуже щасливі емоції. Кейт деякий час пильно спостерігала за ним, намагаючись зрозуміти, що ж за думки так радісно розбурхують її майбутнього чоловіка. Але допитуватись не стала. Знала, що це абсолютно марно. Якщо потрібно зберегти інтригу, Чейз збереже її до кінця.

Через півгодини вони вже заїхали на територію якогось особняка. Кейт вийшла з машини, із цікавістю озираючись на всі боки. А подивитися було на що.

Все навколо потопало в яскравій, соковитій зелені. Акуратно підстрижена галявина, була оточена невисокими фігурними кущами. Вхід на неї починався під красивою, квітчастою аркою. А далі бігла вузенька стежка, що була викладена камінцями теплого, вершкового кольору. Вона прямувала кудись у далечінь і губилася в лабіринті низеньких кущів.

Осторонь від галявини розташовувався двоповерховий будинок, стіни якого теж були завиті зеленню. Він був більшим за будинок Чейза, але не виглядав величезним та масивним. Вдалині виднілося невелике озеро, через яке було перекинуто акуратний біленький місток. Навколо озера була зроблена альпійська галявина, яку гармонійно прикрашали різнорівневі кущі в оточенні різнокольорового каміння.

Всю садибу по периметру, наскільки це можна було побачити з місця Кейт, оточували високі дерева, які повністю закривали територію від дороги та сторонніх очей непроханих гостей.

Все, що Кейт побачила навколо, можна було охарактеризувати, як «миле та затишне». Вона настільки захопилася розгляданням всієї цієї краси, що навіть не відразу помітила, як Чейз підійшов до неї ззаду. Опритомніла тільки, коли він притиснув її до себе. Міцні руки обійняли її талію, а губи легенько поцілували в шию.

– Подобається те що бачиш? – промуркотів тихо він Кейт на вушко, від чого по її шкірі побігли мурашки.

Вона примружила очі, намагаюсь зловити певну думку, що замайоріла в голові, а потім несподівано крутанулася в обіймаючих руках, коли її осяяла несподівана здогадка.

– Любий, це місце для нашого весілля? Так?