Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"
- Жанр: Романтична еротика
- Автор: Маріанна Аріна
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
***
– Бовдур!
– Істеричко!
Такий обмін «люб’язностями» із шефом відбувся сьогодні далеко не в перше. Кров Кейт закипіла від обурення. Цей недоумок в черговий раз зумів вивести її із себе. На годиннику був лише початок дев'ятої. Більшість «офісного планктону» їх компанії ще тільки-тільки сповзалася на робочі місця. А Кейт вже думала про те, як не прибити свого боса до кінця робочого дня. Цей нахаба явно вважав, що оскільки є також і власником цієї компанії, то йому дозволено взагалі все.
– Ох, подругу. Що? Знову? – Сьюзі, блондинка з пишними кучерями і великими блакитними очима, запливла до їхнього із Кейт кабінету та пірнула на своє робоче місце. – Хоч би ви нарешті «від'юзали» один одного. Може тоді обидва заспокоїтесь.
– Та що ти таке кажеш? З глузду з'їхала чи що? Я його ненавиджу. Яке тут «від'юзали»? Він мене дратує, бістить, мене від нього верне. Єдине бажання, яке він викликає – це стукнути чимось важким. Доречі, я у нього викликаю такі саме емоції.
– Так… так… – посміхнулася С'юзі і звела очи догори. – Але чомусь й досі не звільнив тебе за всі твої «приємні» епітети на його адресу. Кому ще він дозволяє таке? Ви майже рік обмінюєтеся такими люб’язностями. За законами логіки та ділового етикету тебе вже давно мали би звільнити із скандалом. А що ми бачимо? Плюєтеся один в одного отрутою, як змії, але ніхто тебе не звільняє. І ти, до речі, теж не біжиш із фірми.
– Це нічого не змінює. Тим більше, що і він теж не дуже фільтрує що каже мені. Чому тоді я маю мовчати? Та зараз! Не дочекається. А не дозволяє комусь подібне тільки тому, що більше ніхто не ризикує так з ним розмовляти. Це ж тільки я не боюся ні його самого, ні звільнення, бо без роботи точно не залишусь. На його біду, я все ж таки цінний фахівець. Роботу свою виконую ідеально. Не причепишся. І прибуток його компанії даю вагомий. Так що це просто чистий розрахунок з його боку.
У цей момент в дверях з'явився той самий бос, кинув на них похмурий, дуже недобрий погляд і гаркнув:
– Годі ляси точити, пліткарки! Не почнете працювати – звільню!
С'юзі перелякано зойкнула і сховалася за монітором, посилено зображуючи неймовірну зайнятість роботою.
Кейт тільки голосно фиркнула, відкинулася на стільці і з викликом подивилася директорові в очі:
– Подумаєш, не велика втрата. – виплюнула йому в обличчя.
Чейз у відповідь на її зухвалість загарчав, стиснув кулаки, але нічого більше не сказавши, розвернувся і вийшов з кабінету.
– Ти точно камікадзе. – прошепотіла С'юзі, поглянувши на подругу із захопленням. – Чокнута камікадзе. Як ти його не боїшся? Він же величезний, запальний та ще й постійно розлючений на тебе.
– Та задовбав вже! Не боюся та й все. Ось тільки закінчиться все це тим, що я його приб'ю. Або він мене.
– Або хтось із вас когось затягне у ліжко. – посміхнулась С'юзі, визирнувши над монітором і перевіривши, чи не повернувся шеф. – Я все ж таки наполягаю на своїй версії розвитку подій.
Кейт у відповідь тільки відмахнулася від подруги та нарешті зайнялася роботою. День обіцяв бути складним та активним. А лайка з Чейзом її знову вибила з колії і забрала безліч сил.
***
Чейз залетів до кабінету, грюкнув дверима та загарчав у голос. Та що собі дозволяє ця руда стерва? Дістала вже так, що від злості у скронях стукає. І не боїться його взагалі. Більшість жінок його компанії, знаючи його вибуховий та важкий характер, ховають очі, з усім погоджуються і за першої ж можливості зникають геть. А ця…
Ця нахаба не тільки без остраху дивиться йому в очі, але й сперечається з ним з будь-якого приводу. Та ще й не боїться підвищувати голос. Ну і що, що у відповідь на його крик. Він же тут головний, це його компанія! А їй хто право дав рота відкривати?
– І чому я її не звільняю? – у тисячний раз запитав він себе.
Втім, відповідь на нього він знав вже давно. Так, вона була професіоналом своєї справи. Цього в неї не відібрати. Але, як не дивно, це для нього виявилося не найважливішим. А ось те, що вона кардинально відрізнялася від інших жінок – привернуло увагу. Приблизно так само зацікавлює хижака здобич, що не здається йому на милість. Вона провокувала його азарт та інстинкт хижака. Приборкати! Підкорити!
Крім того, досить давно він собі відверто зізнався, що хоче її. І знову ж таки через непокірність. А ще тому, що не так вже й легко було затягнути цю руду бестію до свого ліжка. Ні натяки із залякуванням, ні дорогі подарунки, ні спроби спокусити – не допоможуть її отримати. Звільнити – означає повністю втратити її з поля зору. А так, поки вона під його постійним наглядом, він обов'язково придумає, як її отримати хоча б на одну ніч.
Уся ця епопея тривала вже рік, практично з перших тижнів роботи Кейт. Він із самого початку у властивій йому манері, вирішив показати новенькій співробітниці, хто тут бос і де місце жінок в ієрархії чоловічого ділового світу.
У відповідь побачив в її очах спочатку подив, потім обурення і щось на кшталт «а, не пішов би ти…».
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна», після закриття браузера.