Читати книгу - "Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор"

Порадившись, Сніжана та Тельмар вирішили відкласти новий огляд принца на вечір. Тим більше, що незабаром мав розпочатися черговий захід фестивалю наречених — пікнік із рухливими іграми. Король запитував поради Тельмара, чи варто його скасувати. Цілитель порадив все ж таки провести захід, розсудивши, що свіже повітря і розваги підуть Твінсену на користь.

Пікнік був організований на одній з галявин королівського парку. Сніжана думала, що закуски будуть розкладені на скатертинах, розстелених прямо на траві, а конкурсантки та інші гості розсядуться на покривалах чи пеньках та колодах. Чекала вогнища та забави у вигляді стрибків через вогонь. Але це вона дуже погарячкувала.

Все виглядало витончено та аристократично. На галявині були розставлені столи, які ломилися від усіляких страв. Відвідувачів заходу розсадили на зручні стільці. А розважати їх були запрошені музиканти та циркачі. І саме останні скакали і переверталися. Гостям же залишалося лише аплодувати.

Сніжана поглядала на артистів без особливого інтересу. Її турбував Твінсен. Вона мимоволі стежила за його станом. Чи не відчуває він слабкість, чи не почався в нього знову жар. Вона постійно думала про його хворобу. Їй здавалося дуже дивним те, як вона протікає. Чому симптоми відсутні досить тривалий час? Що за дивна отрута? Не піддається жодній логіці. Навіщо природа дала зміям цю грізну зброю? Щоб вони полювали — вгамовували голод. Але яка користь від отрути, яка уб'є жертву лише через кілька місяців? Сніжана відчувала, що в цій нестиковці може бути приховано щось важливе. Якщо розгадає таємницю дивної отрути, то, можливо, зрозуміє, як лікувати принца.

Коли гості наситилися, для них все ж таки були організовані рухливі розваги. У Сніжани був не той настрій, щоб скакати галявою, але етикет вимагав взяти участь. Дів поставили в коло і зав'язали їм очі щільними шарфами. Після чого заграла музика. Кавалери мали вибрати собі пару і зробити кілька танцювальних па. Потім обмінятися партнерками. І так кілька разів. Коли музика стихне, кожній діві пропонувалося вгадати, з ким вона зрештою опинилася в парі, і лише потім зняти з очей пов'язку.

Сніжана чомусь не мала сумніву, що її першим партнером буде принц. Так і сталося. Нехай очі були зав'язані, але вона впізнала його по манерах. Хто ще так безсоромно притискав би її до себе? Вона подумки відзначила, що його руки хоч і теплі, але не гарячі. Жару немає — поки все гаразд. Через кілька тактів вона опинилася в чиїхось інших руках. Потім партнер змінився знову. І ще кілька разів. Її вели то вправо, то вліво, нахиляли, кружляли. Якоїсь миті вона відчула, що остаточно втратила орієнтацію. Музика грала все тихіше і тихіше. І коли стихла зовсім, Сніжану нарешті зупинили.

Вона навіть не намагалася вгадати, хто виявився її останнім партнером. Адже вона майже не знала тутешніх панів. Хоча щось знайоме було чи то в запаху, чи то в самій аурі кавалера. Вона розв'язала шарфик і з подивом виявила, що перебуває вже не на галявині. Це був якийсь віддалений куточок парку, досить густо вкритий рослинністю.

І партнер, який відвів її в танці в цю далечінь, теж став повною несподіванкою.