Читати книгу - "Полум'я і крига , Аліна Скінтей"

Івена стиснула його руку, змушуючи його подивитися їй в очі.

— Я знаю, що це небезпечно. Цю силу я отримала добровільно. Аспід мені її лишив, не просто, а з певною метою. Якщо є хоч один шанс врятувати його, я готова ризикнути.

Рован заплющив очі й видихнув, відчуваючи, як тягар її рішучості тисне на нього. За вікном буря все ще вила, а світло артефакту кидало на їхні обличчя танцюючі тіні, ніби сама доля підслуховувала їхню розмову.

— Якщо ми це зробимо, — нарешті сказав він, стискаючи її руку у відповідь, — то тільки разом. І тільки після того, як ми дізнаємося більше про ці істоти. Діяти навмання, забороняю! Це наказ! Я відправлю звіт імператору. Із замороженим серцем повинні мати справу цілителі в першу чергу! Розумієш?

— Розумію, — погодилася вона, хоча в її голосі досі бриніло непохитне бажання діяти. — Але обіцяй, що ми спробуємо.

— Обіцяю, — відповів він тихо, не відводячи погляду.