Читати книгу - "Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості, Шунміо Масуно"

53. Замість того щоб тривожитися, йдіть далі

Дієвий спосіб долати перешкоди

  Для тих, хто сіє зерна власної тривоги.

Я викладаю в університеті, й студенти частенько запитують у мене поради щодо пошуку роботи.

Чую від них: «Навіть якщо я відправлю резюме в компанію, яка мені справді подобається, мені можуть і не відповісти» або «Коли я переглядаю статистику зайнятості в цій компанії, то бачу, що вони беруть на роботу, здається, студентів з нашого університету». І чимало наших студентів починають опускати руки.

Тоді я кажу їм: «Не дозволяйте цифрам збити вас з пантелику. Підіть туди й перевірте».

Незалежно від того, чи ви переживаєте через роботу, чи через стосунки з людиною, якщо триматимете все в голові, це дасть змогу сумнівам, як-от «мені це не під силу» або «з цього ніколи не буде діла», взяти над вами гору.

Проте, коли поринете у справу з головою, вас здивує, як легко можна досягти бажаного або ж знайти правильне рішення. Це — як банджі-джампінг і американські гірки: страшніший не сам процес, а мить, яка йому передує.

Зізнайтеся собі: ви сієте зерна власної тривоги? Гаєте час, гублячись у лабіринті, який самі створили?

Краще спрямуйте свою енергію у реальні справи, якими вам доводиться займатись, і крок за кроком ідіть далі.

54. Підтримуйте гнучкість розуму

Навіщо потрібна тяжка праця

  Гнучкий розум — сильний розум.

Коли нас критикують, ми відразу ображаємося. Коли спіткає щось неприємне, не можемо це викинути з думок. Що ж робити, аби заспокоїтися?

Один зі шляхів зміцнення розуму — це прибирання.

Коли ми прибираємо, працюють наші голова й тіло. І хоча те, що ми вивчаємо, докладаючи розумових зусиль, досить важливе, те, чого навчається тіло з фізичної праці, сильніше впиває на силу нашого духу.

Практика дзен-буддизму передбачає навчання через фізичну працю. Дзенські ченці прокидаються рано вранці й прибирають. Коли надворі холодно, мити й протирати все вологою ганчіркою складно будь-кому. Та щойно ми закінчуємо прибирання й ступаємо в це охайне й чисте місце — відчуваємо себе сповненими сили. Це неможливо відчути, якщо не прибереш усе сам.

Тяжка праця й наполегливість. Дехто насуплює брови, почувши ці слова.

Можливо, вам стане цікаво, якій меті вони служать? Своїй власній.

Коли наш розум, серце й тіло сумлінно працюють, ми стаємо сильнішими. Розширюємо свою здатність гнучко та швидко реагувати на життєві обставини.

55. Будьте активними

Станьте ближчими до землі

  Деякі речі починаєш цінувати, лишень коли зробиш їх власноруч.

У дзен-буддизмі є вислів: «Відчуйте на собі і спеку, й холод». Тобто, як би ви не намагалися пояснити прохолоду чи тепло, скажімо, води, ви не дізнаєтеся цього, поки самі її не торкнетеся. Йдеться про важливість власного досвіду.

Після землетрусу 2004 року, який стався у префектурі Ніїґата, японська телеведуча Мійоко Омомо завітала до свого рідного міста й почала розмірковувати над тим, як саме може допомогти подолати наслідки стихії. Оскільки Мійоко народилась у сім’ї селян, вона вирішила винайняти ділянку землі та почати самостійно вирощувати рис. Упродовж тижня працювала в Токіо, а у вихідні поверталася до рідного міста й порядкувала в полі. Вона самостійно виконувала всю роботу: від прополювання до збирання урожаю, не боячись забруднити руки землею.

Чув, як Мійоко розповідала про свій досвід у радіопередачі: «Ще ніколи мені не щастило куштувати настільки смачний рис. Я ніби побачила у кожній зернині обличчя богині милосердя Каннон».

Ця жінка змогла оцінити значення рису, який виростила та зібрала завдяки власній важкій праці. Мійоко в буквальному сенсі стала ближчою до землі.

Є речі, які починаєш цінувати, лишень коли зробиш їх сам.

56. Дочекайтеся слушної миті

Коли справи не суперечать бажанням

  Японський спосіб мислення.

Японці здавна займалися сільським господарством. Ми обробляємо землю й живемо, покладаючись на милість та щедроти природи.

Культура землеробського народу — це, так би мовити, культура лісу. На відміну від пустель, ліси сповнені розмаїттям їжі. Дерева квітнуть і ростять фрукти, горіхи й ягоди. Не знаючи, коли дерева скинуть свої дари, наші предки збирали їх із землі й чекали. Так розвинулася культура збирання.

Поласувавши опалими фруктами, предки саджали насіння в землю. Прокльовувалися паростки, їжі ставало вдосталь, уже не було необхідності красти чужі щедроти.

Можна сказати, що саме завдяки цій традиції японцям притаманні вроджений спокій та вміння чекати слушного моменту, а також допомагати одне одному.

Уважно спостерігайте за природою. Дослухайтеся до її голосу й живіть у гармонії з ритмами природи. Це розвиває почуття глибокого споглядання, котре допомагає зрозуміти, що слід робити далі.

Коли не все гаразд на роботі чи в міжособистісних стосунках, можна з головою поринути в пошук рішення.

Проте бувають випадки, коли краще дочекатися слушної нагоди.

57. Цінуйте зв’язок з речами

Усвідомте розкіш не мати нічого

  Цінуючи речі, ви цінуєте себе.

Навіть якщо у вас уже є комп’ютер, з появою нової моделі вам кортить її мати. Навіть коли вашій машині лише три роки, ви хочете замінити її на новішу. Бажання саме себе розпалює, а розум опиняється в полоні безмежної жадібності. Щастям це не назвеш.

Не нехтуйте речами, які довкола вас. Почніть їх цінувати. Є щось особливе, що поєднує вас з ними, причина, з якої ви їх придбали. Ретельно про них дбайте; піклуйтеся так, ніби вони найкращі.

Можливо, ви цілком обдумано вирішили, що хочете мати машину. Ви старанно працюєте, щоб назбирати на неї гроші. У цьому немає нічого поганого. Найважливіше: ставитися до неї бережливо, щойно вона у вас з’явиться.

Думайте про власні речі як про частину себе. Важко знайти людину, котра б не дбала про себе. Придбавши якусь річ, одразу почніть про неї піклуватися, це пробудить любов до неї. Найважливіше — ваше ставлення до власного майна.

Користуйтеся однією й тією ж річчю роками, навіть десятиліттями. Проведений з нею час подарує радість. Поміркуйте над зв’язком між людиною та речами. Піклуйтеся і про тих, і про інших так, як ви піклуєтеся