Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

Наприклад, він — американець, провідний інженер у компанії, заробляє хороші стабільні гроші, живе у власному просторому будинку, йому п’ятдесят років, до цього не був одружений, дітей немає. Чому так вийшло? У тридцять років він активно будував кар’єру, подорожував, заробляв на першу власну простору квартиру. Шлюб не був у пріоритеті. Він відкладався «на потім». Тому стосунки з жінками були нетривалими і свідомо не мали перспективи. А час після тридцяти років має зрадницьку особливість прискорюватися. Здається, що друзі, як під допінгами, будують стосунки, одружуються, заводять першу, другу і навіть третю дитину, їздять з ними у відпустку, відзначають постійні свята, ведуть дітей до школи, а ти завис у якомусь дивному стані — ти начебто б доросла, серйозна людина, у тебе іпотека, серйозна робота, хороша зарплатня. Ти можеш купити собі найкращі лижі чи найновіший ро-бот-пилосос, але ти сам. Якоїсь миті тебе вже не тішать ні дорогі лижі, ні новий телевізор на половину стіни. Тобі хочеться перейти на наступний рівень. Приблизно в таких роздумах і з таким бажанням до нас і звернувся наш американець. Він розумів, що фактично намагається застриб-нути в поїзд, що від’їжджає, що зараз він виходить на новий незрозумілий для нього ринок кохання.

І ми його знайомимо. Вона бухгалтер із Києва, їй тридцять сім, вона розлучена, сама виховує сина та виплачує кредит за нову машину. Серйозні стосунки після розлучення начебто й були, але тільки партнер по тих стосунках не був готовий до наступного важливого для нашої героїні рівня — офіційного шлюбу та сімейних стосунків.

Знайомство з нашим клієнтом виявилося прямим попаданням у справжні потреби і нашого клієнта, і клієнтки.

Хто виграв у цих стосунках? Виграли обидва? А хто виграв більше? У стосунках не повинно бути того, хто «більше переміг».

Наш клієнт зробив правильний, розумний вибір: красива, освічена, доглянута дівчина, молодша за нього на тринадцять років, із досвідом стосунків, який буде корисний у їхньому сімейному житті — адже у нього такого досвіду немає, а вона свій досвід змогла перетворити на мудрість. Вона зможе оцінити його сильні сторони: він добрий, турботливий, розумний, чесний, щиро мріє про сім’ю, готовий до неї морально та фінансово, плюс він зможе оцінити сильні сторони нашої дівчини. Він не шукає собі ілюзорного кохання двадцятип’ятирічної моделі. Він шукає молоду жінку для створення сім’ї.

Наша мудра клієнтка теж робить правильний, розумний вибір і приймає цього чоловіка і з його невеликим пивним животом, і з набором страхів та комплексів, які в майбутньому зможе допомогти йому подолати. Вона виходить заміж за чоловіка, який не боїться впустити у своє життя не лише її, а й її дитину від першого шлюбу. Вона розуміє, що зможе перестати працювати на двох роботах, зможе приділити час собі, чоловікові та синові, знову стати мамою і цього разу насолодитися декретом, їздити у сімейну відпустку двічі-тричі на рік і не напружуватися, підраховуючи, на скільки подорожчали персики, школа або бензин.

Звичайно, для того, щоб ці стосунки склалися, цій парі потрібно пізнати одне одного, потрібно дати одне одному шанс відкрити сильні сторони партнера, вивчити їх, приміряти до своїх цінностей та страхів, а не вішати ярлик, спираючись виключно на якісь зовнішні ознаки . Тут не про швидкий спринт: він прийшов у кафе, а вона найкрасивіша і з порога заявляє, що не потрібні їй подарунки, а потрібен тільки він та його «чарівне кохання»; або вона прийшла на побачення, а він уже буквально «знепритомнів від її краси» і в напівнепритомному стані прямо в ювелірному магазині, поки вона вибирає сережки, замовляє путівки на Мальдіви. Ми говоримо про марафон: чи зможете ви витримати нові якості та звички, які час допоможе вам розкрити у вашому партнері? Чи не суперечать вони вашим цінностям та уявленням про кохання? А ті якості та потреби, які час розкриє вашому партнеру у вас? Стануть вони для вашого партнера якостями зі знаком мінус чи зі знаком плюс?

На першому побаченні чоловік та жінка мають спробувати намацати точки дотику. Перше побачення — це не час і не місце для діагнозів «придатний» чи «не придатний». Сходіть на два-три побачення. Спробуйте дати собі шанс дізнатися про головні мрії та цілі вашого партнера по побаченню — раптом вони збігатимуться з вашими. Якщо ви мрієте про стабільне, комфортне сімейне життя, яке для вас складається із заміжжя, материнства, затишних сімейних свят та відпусток біля озера та біля моря, то яка, власне, різниця, брюнет чи блондин ваш партнер за побаченням, йому тридцять вісім чи сорок шість років, якщо ваші довгострокові цілі та головні цінності збігаються.

Ну, не користуєтеся тридцятисемирічна ви популярністю на ринку 38–40-річних чоловіків без дітей та розлучень, які дійсно хочуть зв’язати себе узами шлюбу та завести дітей, — отже, або змінюйте себе, підлаштовуйте під вимоги даного ринку (а найчастіше це просто неможливо), або змінюйте ринок. Тридцятисемирічна героїня з прикладу так і вчинила. Вона мала прихильників 38–43 років, які звали її на побачення і були не проти провести разом відпустку, але вони не розглядали її на роль офіційної дружини, не хотіли впускати в своє життя відповідальність у вигляді жінки з дитиною від іншого чоловіка. А ця дівчина хотіла заміж. Вона хотіла бути одруженою, що в її розумінні означає бути з людиною, яка буде доброю і турботливою щодо неї та її дитини, з якою вона заведе ще дітей, не побоюючись, що сама не зможе дати їм якісну освіту, бо це банально дорого.

Її чоловікові — нашому клієнту — на момент їхнього знайомства було п’ятдесят років, і він відповідав її головним критеріям: добрий, дбайливий, реалізований у кар’єрі, хоче дітей та офіційну сім’ю, готовий впустити у своє життя додаткову відповідальність — жінку з дитиною. Ці якості та характеристики відповідали всім головним потребам жінки, задоволення яких і стало фундаментом для розумного взаємного кохання.

У цій парі «перемогли» обоє.

Проблема