Читати книгу - "Мій бос — ідіот, Томас Еріксон"

на своєму шляху, — за одним-двома відсвіжуваними винятками — навчилися посміхатися, кивати й дбати про те, щоб чемно показувати, як добре вони почуваються у вашій компанії. Це — частина соціальної адаптації. Людина пристосовується. Проте колір людини найлегше побачити тоді, коли людина впевнена, що ніхто на неї не звертає уваги. Спробуйте роздивитися людину в ситуації, що не вимагає від неї жодного пристосування до оточення.

Найкраща порада, яку я можу дати вам, — будьте завжди уважним і пильним, коли знайомитесь із новими людьми. Не витрачайте час на відсиджування зустрічей чи на тактовну присутність на вечірці. Часто люди фізично є десь на зустрічі з людьми, а думками перебувають геть в іншому місці. Не робіть так. Якщо ви вмієте бути товариським, знайдіть хвилинку, щоб справді послухати, про що говорять інші. Позбудьтеся думки, що ви можете натрапити на когось цікавого. Будьте по-справжньому присутніми, будьте там, де ви є в цю мить. Слухайте, обмірковуйте та спробуйте оцінити, який тип людини перед вами. Ви зможете багато чого навчитися, якщо розкладете свої «антени» та сховаєте свій смартфон.

Іноді я зустрічаю людей, які не збираються робити те, що я тільки-но запропонував. Вони відмовляються класифікувати людей за будь-якою системою й думають, що робити так — це припускатися помилки. Натомість вони вважають за краще покладатися на власну чуйку.

Ви також можете так чинити. Більшість із нас це робить. Людина покладається на власну інтуїцію — чуйку.

Ейнштейнове визначення божевілля

Утім, я вважаю, що в основному йдеться про зручність у тому розумінні, що більшості «зручно» не вчитися розпізнавати, як психологічно «функціонують» інші люди. Набуття таких знань вимагає докладання зусиль. У гіршому разі вам доведеться змінити й самих себе. Це справді означає багато роботи. Тому людина чіпляється за інше правило — покладатися на свою чуйку.

Проте чия це чуйка? Звичайно ж, своя, власна. Це означає, що ми припускаємося кардинальної помилки й приймаємо себе за вихідну точку. Це — аж ніяк не визначення соціальної компетентності.

Уявіть, що вам потрібно замінити провóдіння та всю електромережу свого будинку. Ви й гадки не маєте, як правильно прокладати електромережі, але вам потрібно встановити кілька додаткових розеток. Ви питаєте електрика, який показує, як це слід правильно й безпечно зробити. Тепер ви можете протягнути кілька метрів кабелю та встановити кілька нових розеток. Ця навичка не робить вас електриком, але дає вам більше знання про роботу електромережі. Пізніше ви, можливо, забажаєте перенести кілька розеток з однієї стіни на іншу, і вам знадобляться додаткові знання, тож ви звернетеся до того самого фахівця, який покаже вам, як це зробити. Бах — тепер ви знаєте ще більше про електромережі, розетки та як вони функціонують. Ви все ще не електрик, але значно підвищили свою обізнаність у цій царині. Фредріку, дякую тобі за цей приклад.

За такою самою аналогією можна подивитися й на знання кольорів. Не все можна дізнатися за один раз, але зацікавленість до цієї теми зробить вас найкращими в комунікації. Зараз я трохи дражню вас, але просто довіряти чуйці — це занадто просто. Кожен може так чинити. Фактично саме це призводить до такої великої кількості конфліктів навколо нас. Занадто мало людей замислюється над тим, що відбувається.

Чим більше ви спостерігатимете і чим частіше практикуватимете розпізнавання кольорів у людях довкола вас, тим краще ви помічатимете тонкощі та нюанси. Поставтеся до цього як до вивчення нової мови. Чим більше тренуєтеся, тим краще у вас виходить. Вам просто потрібно знати, що ця мова має різні діалекти.

Повертаючись до заголовка цього невеличкого підрозділу: до чого тут Ейнштейн? Ну, Ейнштейн сказав: якщо ти й далі щоразу робиш те саме й очікуєш на інший результат, то ти — божевільний. Бодай іноді забудьте про свою чуйку та зосередьтеся на тому, що відбувається. Будьте спостережливі, особливо щодо свого начальника.

То ж про що ви можете дізнатися, спостерігаючи за поведінкою начальника?

Що начальники в психологічному сенсі функціонують так само, як і всі. У цьому є свої позитивні й негативні аспекти. Буває, що ми їх розуміємо відразу, іншим разом нам потрібно багато часу, щоб із ними порозумітися. Навіть якщо ваш начальник бере на себе левову частку відповідальності за повсякденне спілкування між вами, ви також можете спробувати полегшити ваш із ним діалог.

Іноді ми почуваємося так, наче нам хтось навмисно наступив на ногу. Начальник поводився, як дурень, сказав щось дуже різке чи навіть образливе. А може, це був саме той випадок, коли червоний начальник не стримався і не витратив часу, щоб м’якіше донести до вас свою думку? Звісно, це не виправдовує грубої поведінки, але, можливо, вам не слід побиватися, і ви не будете сильно засмучені, якщо зрозумієте мотивацію, яка стоїть за певним типом поведінки.

Порада: уважно стежте за своїм начальником протягом найближчого тижня. Зверніть увагу на те, як він чи вона поводиться, спілкується, розмовляє, як дає вказівки й зворотний зв’язок. Якщо хочете, напишіть таємний протокол ваших спостережень і спробуйте зробити висновки з того, що побачили. Цілком імовірно, що більшість форм поведінки, які ви відкриєте, можна пояснити кольорами психологічного профілю вашого начальника.

Тепер у вас є хороший фундамент, на якому можна будувати далі.

Розділ 6. Чому на роботі ви часто відчуваєте так багато стресу

«Останнім часом я багато стресую через роботу»

Що означає на практиці, що більшість людей, яких ми зустрічаємо, мають два кольори? Деякі форми поведінки стають більш врівноваженими. Червоний начальник, у психологічному профілі якого є трохи жовтого, видається нам дещо м’якішим, тому оточення не сприймає його як занадто жорсткого хлопця; проте в поєднанні із синім людина буде схильною до уповільнення та детального розгляду ситуації.

У поєднанні з червоним жовтий начальник буде виразнішим, а в поєднанні із зеленим — дещо спокійнішим і більш чутливим до інших людей.

Якщо зелений начальник має елементи жовтого кольору, він стане більш відкритим і сприйнятливішим до нових ідей, тоді як у поєднанні із синім — замкнутим і більше зануреним у себе.

Аналітичний синій із зеленим стилем поведінки — м’якіший і більш відкритий до людей, але поєднання з червоним зробить його суворішою людиною, яка завжди поспішає.

Після своїх лекцій я часто зустрічаюся з різними реакціями аудиторії й отримую від неї різноманітні запитання.

«Червоні — це зовсім не люди?»

«Жовті — вкрай відірвані від реальності, еге ж?»

«Зелені — такі жахливо мляві…»

«Ці холоднокровні сині особи мене лякають!»

Ці всі вирази говорять більше про свого автора, ніж про сам тип поведінки. Вийти за рамки своїх уявлень — це не така вже й божевільна ідея.

Проте, коли ми оцінюємо чиюсь поведінку, то, на жаль, часто порівнюємо її зі своєю власною. Мабуть, повністю відмовитися від погляду крізь призму себе — не можливо. Але якщо мати трохи знань й обізнаності, ми можемо стати кращими в розумінні інших.

Нічого нема кращого чи