Читати книгу - "Наречена за примусом, Кіра Шарм"

- Пам'ятаєш, ти казав, що у вас у торговому центрі вакансія в ювелірному магазині відкрилася? Я хочу туди піти!

   Вже за годину я п'ю чай на кухні у Льови, сама не вірячи власному щастю!

   - Не питання. Я домовлюся, – киває у відповідь.

   - Льоооов. І ще. Мені пожити десь треба.

   - У тебе проблеми? Що сталося, Дано? Говори, я допоможу.

   Дуже хочеться про все розповісти. Але доводиться прикусити язик.

   Арбатов людина з можливостями! Мені зовсім не хочеться, щоб Льову потім знайшли з переламаними ребрами. Або ще гірше!

   - Давай потім, гаразд? Ти просто допоможи.

   - Добре. У мене саме сестра поїхала до села. Їй народжувати скоро, хоче пожити на свіжому повітрі та на домашніх продуктах. Так що квартира поки що порожня. Можеш залишатися.

   - Дякую! Ти мій рятівник!

   - Прямо зараз на квартиру заїдемо. Ну і… Здається, у сестри схожа з тобою фігура. Тобі треба переодягнутися, бо в такому вигляді з тобою й розмовляти ніхто не стане. А додому, я так розумію, тобі не можна?

   – Не можна, – мотаю головою, навіть не вірячи, що всі мої проблеми можуть так просто вирішитись!

________________