read-books.club » Любовні романи » Той, хто тобі потрібен, Юлія Феліз 📚 - Українською

Читати книгу - "Той, хто тобі потрібен, Юлія Феліз"

179
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Той, хто тобі потрібен" автора Юлія Феліз. Жанр книги: Любовні романи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 11 12 13 ... 18
Перейти на сторінку:

Хоч і літо, але ночі прохолодні. Мені не звикати до ночівлі на свіжому повітрі, а от Соля, схоже, не звикла до такого. Вона здогадалася одягнути теплі шкарпетки? Я відчуваю, як вона дрібно тремтить і знову вовтузиться. Я терпів скільки міг, зрештою не втримався. Я підводжуся і хапаюся за змійку спальника.

— Якого біса ти робиш?

Вона стискає спальник, не даючи мені його розстібнути.

— Я не можу спати, коли твої зуби так стукають. Ти змерзла, я хочу тебе зігріти. Я розстібаю обидва спальники і роблю з них велику ковдру. Притуляюся до неї ближче, поклавши її голову на свою руку.

— Я зігрію тебе теплом свого тіла, і ми обидва зможемо виспатися. Не бійся, я не кусаюся.

Я чую її напружений видих, не відразу, але вона розслабляється і підповзає ближче, утикається носом мені в плече.

— Ти такий вредний, — каже Соля, — і теплий.

У мене перехоплює подих. Чорт, я в халепі. Соломія дозволяє обійняти себе міцніше. Я вже пошкодував про це. Треба було віддати їй свій худі. Вона ще тремтить, і я розтираю її руки.

— Зігрілася?

Вона не відповідає, лише сильніше притуляється до мене. Моє серце калатає, коли вона легенько торкається моїх грудей. Її голова лежить на моєму плечі, нерівний подих торкається щоки.

— Так, — шепоче вона.

Мої руки обвиваються навколо неї. Я хочу цілувати губи, хочу відчути ніжну шкіру її стегон і грудей. Я видихаю крізь зуби. Як би я не хотів її, мені нічого не світить. Принаймні зараз. Я не хочу, щоб вона думала, що мені від неї потрібен лише секс. Я хочу, щоб вона стала моєю дівчиною. Прокидаючись кожного ранку, я думаю про Соломію. А зараз, коли її груди притискаються до мого боку — це справжнісінкі тортури. 

Вона ніяк не може вмостится зручніше, зітхає і треться ногою об мою ногу. Я погладжую її спину.  Вона провела носом по моїй шиї і нарешті засинає. Це відбулося так природно. Я впевнений, ми ідеально підходимо одне одному. Усвідомлення того, що це єдиний раз, коли мені так добре поруч із нею, пронизує мене наскрізь. Обережно, щоб не розбудити її, я погладжую її живіт, талію, стегна. Коли моя рука тягнеться до грудей, вона тихенько стогне. Я кусаю щоку, щоб відволіктися і не думати про те, яке м’яке і тепле її розкішне тіло, але не стримуюся і торкаюся її сідниць. Хоча б сьогодні нехай вона буде моя. 

С тихим стогоном вона повертається, розплющує очі і сонно кліпає. Я погладжую її стегно, переводжу погляд на її губи.

— Марко, це ти? — шепоче вона.

Я чекав ляпаса, як мінімум, а вона обіймає мене у відповідь. Насмілившись, пробираюся під футболку.

— Я. А ти кого хотіла побачити?

Моє серце стискається, коли її погляд фокусується. Вона остаточно прокинулася і усвідомила, що відбувається. Ми дивимося один на одного. Її очі опускаються на мої губи. Я стискаю її талію.

Піддавшись пориву, я нависаю над нею і цілую її м’які губи. Вона різко видихає, торкаючись моїх грудей. Я обхоплюю її потилицю, щоб міцно поцілувати.  Щойно наші язики зустрічаються, поцілунок стає гарячішим. Я прикушую її нижню губу, смокчу язик, насолоджуюся тремтінням її тіла. Врна спрагло відгукується на мої сміливі пестощі і тихенько стогне. Коли я торкаюся її грудей, вона спритно сідає на мене зверху, обхопивши мої стегна своїми. Я у захваті. У своїх мріях я уявляв все саме так. Вона смілива і пристрасна, бере наді мною гору навіть у ліжку. Я підтягую її вище і не можу стримати стогін, коли вона ковзає на моєму паху. 

— Марк…, — шепоче Соломія, але я не даю їй договорити. Боюся, що вона може передумати. Не даю їй отямитися і накидуюся на її губи. Стискаю попку і задоволено видихаю — вона і не думає відсторонюватися. Починає тертися об мене і все навколо провалюється в темряву. Все інше не має значення. Тільки вона, тільки наші губи і руки.

— Який чудовий схід сонця! Давай сіотографуємося на фоні.

Ми обидва завмираємо, коли голос Василини розриває туман пристраті, що огортав нас. Ми повільно відсторонюємося. Наше важке дихання, мабуть, чути аж на річці. Я дивлюся в її потемнілі від бажання очі і хочу вбити Василину за її безсоння. Єдине, що я хочу, це зняти з Соломії весь одяг і кохатися з нею до нестями.


 

1 ... 11 12 13 ... 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Той, хто тобі потрібен, Юлія Феліз», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Той, хто тобі потрібен, Юлія Феліз"