Читати книгу - "Зламати ляльку Loly, Катерина Дако"

Наступного ранку Лола прокинулася в стані ейфорії. Гордій, який останніми днями повністю зайняв її думки, з мрії перетворився на реальність!
Він танцював із нею. Підвіз її додому. І цілував. Не просто так, а з бажанням. І дуже сексуально!

До цього в Лоли були стосунки з одним хлопцем. Ще коли вона вчилася. Це тривало майже два роки, але лише тому, що так було заведено. Всі довкола зустрічалися, і вони з Юрком зустрічалися. А потім стосунки зжили себе. Стали нудними. І секс був одноманітним. Без іскорки. Тому що так належить. Бо всі довкола так робили.

З Юрком під час сексу вона не відчувала і сотої частки того виру відчуттів, що вчора захопив її при звичайному поцілунку Гордія. Хоча звичайним його назвати не можна було. Все, що робив ций чоловік, було неординарним, яскравим.

І цим все більше захоплював Лолу, затягуючи на свою глибину. А що буде глибоко та брудно, Лола вже не сумнівалася. У неї досі мурашки бігли по шкірі цілим натовпом при згадці про те, як Гордій її лизнув. Це треба до такого додуматися? Лизнути її!

Коли вона згадувала цю дивну дію, у неї збивався подих і підтискався хвостик. Може хвостика й не було, але Лола явно відчувала, що він підганяється, даруючи невимовні враження.

Лола згадувала та мріяла. А потім мріяла та згадувала. І знову, і знову по колу.

Досі на губах горів їхній поцілунок, і уявлялося, як Гордій підхоплює її на руки і тягне до свого барлогу. І там...

Дівчина розуміла, що вона навіть близько не зможе уявити їхній секс. Але це зовсім не заважало відчайдушно хотіти продовження. І повторення. І після нього – знову продовження.

Два дні, що залишилися до Нового року, пролетіли в приємних клопотах і приготуваннях, які супроводжували нескінченні думки про Гордія. Лола поставила ялинку, прибралася в квартирі, сходила до найближчого супермаркету, щоб приготуватися до зустрічі свята, яке вони з Інкою вирішили провести вдома вдвох. Лола була рада, що не погодилася на вмовляння подруги приєднатися до якоїсь галасливої ​​компанії, яких серед знайомих Інни було безліч. Краще ще й ще раз розповісти, як було, обговорити все в найдрібніших подробицях, може продумати план з подальшого спокушання чоловіка. Інна в цих справах розумілася набагато краще.

Лола вже коротко розповіла подрузі по телефону про те, як пройшов корпоратив, але, напевно, та захоче дізнатися всі деталі. З розряду "а він..", "а я...", "а він тоді..."

Лола не запитувала себе, чому в ці два дні Гордій не з'являвся на горизонті. Їй вистачило вражень на кілька днів поспіль, щоб не замислюватись, чи найближчим часом буде продовження. Звичайно, якби чоловік написав, чи подзвонив, чи тим більше приїхав, вона була б безмірно щасливою. Але в принципі їй поки що було достатньо і того, що він звернув на неї увагу. Вона ще не пережила ейфорії від цієї події.

Новий рік вони зустріли спокійно, як і передбачалося. З шампанським, легкими закусками, "смаколиками", як називала їх Інна. Потім вийшли надвір, подивитися на феєрверки.

І майже весь цей час обмусолювали тему Лоліного начальника. Хоча все було вже розказано та переказано кілька разів.

Під бій годинника Лола загадала, щоб у неї з Гордеєм склалися стосунки. Яких саме стосунків вона хотіла, Лола не знала, тож загадала так, загалом. Просто, щоб усе склалося і все було добре.

- Ну, і що ти збираєшся тепер робити? - спитала Інна, коли вони повернулися додому.

Лола не задавалася таким питанням. Логічним здавалося, що наступний крок теж буде за Гордієм.

- Чекатиму, - невпевнено відповіла дівчина.

– Скільки? А якщо він не з'явиться? - не вгамовувалась подруга.

Лола не знала, що відповісти. Ну не буде ж вона справді підстерігати чоловіка спеціально. Все-таки, хоч і закохана, але вона мала почуття власної гідності. І нав'язуватися Гордію нізащо не стала б.

У душі у Лоли заворушився черв'ячок сумніву. А якщо справді нічого далі не буде? Ні, не може бути! Чи може?

Чи могла, справді, така дівчина, як вона, зацікавити ловеласа, що переситився, і циніка, як він? Могла, звісно. Тільки для чого?

- Гаразд, поживемо - побачимо, - сказала Інна майже те ж саме, що спало на думку Лолі. - Ранок вечора мудріший, давай спати лягати.