Читати книгу - "Потраплянка для Нортундця , Анжеліка Вереск"

Я кивнула, прикусивши губу. — Коли?

— Через два дні. Підготуйся.

Він відвернувся. — Пробач, жінко, це все. Я сказав усе, що міг.

І вийшов, не озирнувшись.

Я залишилась стояти. Опустила плечі. Це була не зустріч, а провал. Не так я собі його уявляла. Де пристрасть, магія, допомога? Де «я допоможу тобі, моя чарівна Міє» і «ми знайдемо спосіб»? Ага, зараз. А от дулю тобі, дівчинко з XXI століття.

Але потім я видихнула і всміхнулася. Ну що, Міє. Не все так погано. Він принаймні не спалив мене на вогнищі. Він погодився допомогти. А його жрець, може, знає більше. А сам Глейв… холодний, так. Але, блін, із такою зовнішністю навіть крижана душа виглядає ефектно.

Так закінчилася моя перша зустріч з вождем. Фантазії — на смітник. Реальність — прийшла. І вона, як виявилося, не аж така вже й жахлива. Просто інша.