read-books.club » Фентезі » Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб 📚 - Українською

Читати книгу - "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"

37
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!" автора Олена Гриб. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 118 119 120 ... 162
Перейти на сторінку:

– Лиш ясний погляд відкриє небо, – задумливо пробурмотів Гент.

Я ледь не вибухнула від обурення. Він на птицю дивився, а мене совість за скривджений Гартон і конкретного його представника гризла! Це ж треба таке уявити! Що за доля відьми – постійно думати про інших? Злій – як напаскудити, добрій – як допомогти… Навіщо ми взагалі існуємо? Адже люди і капості самі вміють робити, і за допомогу подяки від них не дочекаєшся.

– Та заплющ їй очі, хай не заважає! – Зі мною точно відбувалося щось дивне.

Я ж бо спокійна, врівноважена, можу тримати свої почуття під контролем… можу вибити зуб і послати за Крайні гори, але це так, в особливих випадках. А птах дійсно свердлив нас поглядом, немов бажаючи встромити пазурі в непрошених гостей. Не варто повторювати, що був він як живий.

Гартонець слухняно (а, може, йому самому не терпілося поекспериментувати, і лише присутність дами стримувала гарячого… прокляття, знову байки в голову лізуть!) натиснув на жовтий огранений камінь, що служив птиці оком, потім – на другий. І нічого не сталося. Ми ретельно оглянули гобелен, стіну за ним, підлогу і стелю. Нічого… Залишалося повірити в те, що фраза про ясний погляд і небо була лише цитатою.

– А там що за важіль? – Я помітила в кутку під стелею якусь закарлюку і відразу ж потягнулася до неї.

– Не чіпай! – Гент відштовхнув мене, тільки було пізно.

З’їдений іржею метал залишився в моїй руці. Ззаду щось заскреготало. Ми обернулися, щоб побачити, як кам’яна плита, що служила підйомником, зайняла своє місце в стелі.

– Я, звичайно, радий залишитися з тобою наодинці, Рено, але це вже явний перебір, – зітхнув гартонець.

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 118 119 120 ... 162
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жовтий ліхтар, або Відьми грають чесно!, Олена Гриб"