Читати книгу - "Дикий бастард, Анна Лященко"

Ми летимо з досить пристойною, хоч і не максимальною швидкістю, тому що заявитись в Озерний Край без Найнта ми не можемо, а його дракон літає не так швидко.

На кордоні виникла невелика затримка: Занадто пильний прикордонний страж озерних, відкопав десь директиву, у якій йдеться про те, що супроводжувати іноземних правителів на території Озерного Краю може не більше п’ятнадцяти бойових драконів. І навіть присутність особисто Правителя Найнта ніяк не вплинула на пильного офіцера. На що Найнт, не довго думаючи, відправив прикордонного офіцера у відставку. Цікаве розв’язання проблеми, враховуючи, що ми із Саттоном та Ерданом одностайно й не змовляючись, дійшли згоди, що з вартового вийде непогана вечеря.

Найнт ще деякий час щось бурчав із приводу наших кровожерливих ні до місця думок, але зрештою визнав, що й сам про це подумував.

Іншим часом ми б посміялися із цього, але зараз якось усім не до сміху. Усю подальшу дорогу до столиці Озерного Краю ми мовчали. І лише перед містом Найнт дав сигнал приземлитися, і, обернувшись, підійшов до нас.

– Грег, я пропоную розділитися. Не хочу одразу відкривати всі карти. Я вирушу до палацу один, а потім надішлю когось із повідомленням про те, що відбувається в столиці.

– Перепрошую, Правителю, але це погана ідея. Я більш ніж впевнений, що затримка на кордоні була не випадковою і про наше наближення в столиці вже відомо. До того ж ми – бойові дракони Диких Земель знаходимося на території Озерного Краю, і нас цілком можна звинуватити в спробі вторгнення! – заперечує Ердан.

– Я згоден із ним, Найнте, – подає голос Саттон. – Мало того, що ти без супроводу – легкий видобуток, та й ми тут, як червона ганчірка для бика.

– Мабуть, ви маєте рацію. Ну що ж, якщо сюрпризу вже не вийде, зробимо нашу появу максимально ефектною! Бойовою шеренгою чи клином полетимо? – цікавиться Найнт.

– Я думаю, краще клином. Ти попереду, щоб ні в кого з твоїх не було сумнівів, а ми з Ерданом одразу за тобою, прикриємо. З двома золотими драконами в разі чого мало хто впорається.

– Згоден, а я десь у серединці побуду. З мене особливого толку в сутичці не буде, а Імперії без мене ніяк. І я дуже хочу повернутися додому живим і якнайшвидше!

Сміємося з відвертої заяви Саттона і, обернувшись, злітаємо, на ходу шикуючись клином.