Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

Аліна шепнула щось на вушко дівчинці, і та, радісно заверещав, кинулася до виходу на задній двір.

- Хованки? - поцікавилася Настя з посмішкою. Аліна кивнула і відправилася за дівчинкою. Хованки була їхня улюблена гра.

- Нарешті ми вдвох, - промуркотав чоловік, встаючи з дивана і крокуючи до Насті. Обхопив дівчину за талію і поцілував. - Підемо в душ, - промовив на вухо і по-хазяйськи стиснув груди, але дружина обережно вибралася з його обіймів.

- Ти йди, я зараз дороблю план і піднімуся до тебе через десять хвилин, якраз встигнеш вийти з душу.

- Це так терміново? Твоє домашнє завдання не почекає? - тут же невдоволено пересмикнув Віктор.

- Віть, я майже доробила, зараз відкладу, потім складно буде думки в купу зібрати.

- Гаразд, чекаю на тебе. - Настя провела поглядом широку спину чоловіка і відправилася до вітальні, де на столі залишила ноутбук. Думки про майбутній секс змушували її напружуватися. Вона не розуміла причини, але її тіло перестало реагувати на дотики чоловіка. Ще чотири роки тому. Можливо, глибоко в підсвідомості відбився випадок зі зґвалтуванням, і тепер їй складно було розкріпачитися. Настя спочатку намагалася повернути згаслу пристрасть. Та й Віктор теж. Він після випадку, коли була зачата Лексі, тепер по-іншому займався сексом. Без колишньої жорсткості, грубості. Без вогню. Хоча і хотів її. Настя ж дуже старалася захотіти його знову. Кажуть, у жінок все починається з голови. Вона змушувала свій мозок хотіти чоловіка, який пестив її груди руками, губами, цілував, і з палаючими очима брав в їх спальні. Чого тільки не довелося перепробувати. І білизну дорогу мереживну одягала. І навіть іграшку купила спеціальну, яку Віктор дуже навіть оцінив. Йому подобалося, що дружина намагається привнести щось нове, урізноманітнити їх статеве життя. Він з маніакальним захопленням тоді трахав Настю по черзі то вібратором, то самостійно. Кінчив поспіль кілька разів, Настя один. І то з трудом. Їй взагалі тепер здавалося, що оргазм вона може отримати тільки коли доводить до нього себе сама. Тоді виходило найкраще. Вона, як і будь-яка жінка її віку, чисто фізіологічно хотіла сексу. Це нормально. Але обійми чоловіка не викликали бажання, його довга відсутність не спонукала її організм раптом захотіти його, встигнути скучити і вдосталь насолодитися його присутністю поруч. Це вбивало. Настя відчувала себе неповноцінною. Їй хотілося, щоб у неї мурашки табуном йшли від поцілунків чоловіка, його відвертих дотиків, але нічого не відбувалося. Щоразу після сексу їй доводилося чекати, поки він засне, і доробляти все самій. Чоловік не знав. Настя навчилася майстерно прикидатися. Навіщо ображати його? Нехай думає, що все в порядку. Найбільше не хотілося зачепити його чоловічу гідність. Тільки самій від себе було нудно. Чому її мозок не може викинути в кров ендорфіни? Настя навіть всерйоз думала, що після вагітності і перебудови гормонального фону, у неї пропало бажання до чоловіків в цілому.

На автоматі допрацювавши план, закрила кришку ноутбука і відправилася в кімнату. Все сталося рівно, як і завжди. Настя щосили намагалася активно відповідати на ласки чоловіка, брала ініціативу в свої руки, в черговий раз марно сподіваючись на бажання. Тільки знову все марно.

Увечері приїхав батько. З порога підхопив внучку на руки і закрутив, вручаючи ляльку, серію яких Лексі обожнювала. Вона заверещала й утекла до Аліни ділитися радістю.

- Привіт, тату. - Настя обняла батька, помічаючи втому на ще не літньому лиці.

- Привіт, доню, - поцілував її в щоку і потиснув руку Вікторові. - Улюблений зять! - Віктор кивнув.

- Добрий вечір, Віталій Олегович. Проходьте, ми вас зачекалися. Валентина вже майже приготувала вечерю, так що можете відпочити хвилин двадцять і спускайтеся.

Віталій Олегович заперечливо хитнув головою.

- Ні, ні, я не втомився. У літаку насидівся. Я зараз тільки перевдягнуся і спущуся. Ти ще не казав Насті?

- Про що він повинен був мені сказати? - не втрималася від запитання дівчина, переводячи погляд з батька на чоловіка.

- Як я міг? - з широкою посмішкою розвів руками Віктор, проігнорувавши Настю.

- Тоді дочекайся мене, і про все розповімо разом.

Віталій Олегович посміхнувся, як Насті здалося трохи сумно, і пішов до спальні.

- Вітю, про що мова? - обернулася до чоловіка, який підійшов до бару і наливав у склянку віскі.

- Скоро дізнаєшся, кохана! - блиснувши таємничим поглядом, Віктор підніс до рота склянку і пригубив її. У цей момент в кімнату влетіла Лексі з новою лялькою. Крутила її в різні боки, вихваляючись татові, і дзвінко сміялася, змушуючи серце Насті заходитися від любові. Лексі була як маленька Білосніжка. Світла шкіра і темне, кучеряве на кінцях волосся. Тепла посмішка, подібно промінцю сонячного світла, яка висвітлює всі навколо, і маленькі ямочки на щічках. Півдня вони з Віктором грали на синтезаторі і встигли вивчити кілька нот і легку мелодію про ноти До, Ре, Мі. Лексі дуже довго без зупинки грала її, а Віктор пишався тим, як швидко дочка все схоплює.

Віталій Олегович приєднався до них через обіцяних двадцять хвилин. Батько Насті завжди був пунктуальним, навіть в дрібницях.

Повечеряли, слухаючи веселе щебетання Лексі. Свіридов старший намагався приїжджати якнайчастіше. Останнім часом виходило, на жаль, рідше, але раніше він ділив майже всі вихідні з рідними. Навіть іноді до себе забирав Алексію разом з Аліною, даючи Насті можливість відпочити і провести час з Машею, яка так само навідувалася кілька разів на рік.

- Ну що? - нетерпляче запитав Віктор, коли Лексі повели готуватися до сну, і вони залишилися в їдальні втрьох.

Віталій Олегович глянув на нього, а потім перевів погляд на Настю.

- Настю, у нас для тебе новина.

- Сподіваюся, хороша? - стримано поцікавилася, відпиваючи червоне вино з келиха.

- Є й погана, і хороша. Почну з поганої, - від Настя не сховалося серйозний вираз обличчя батька. Віталій Олегович поклав руки на стіл, склавши їх в замок. Важко зітхнув. - Я тобі не говорив, але останні місяці справи в компанії різко пішли на спад. - у Насті від несподіванки очі відкрилися.