Читати книгу - "Північна Одіссея"

— Так ось де цей хлопець, — мовив Денні, змірявши оцінюючим поглядом свого потенційного суперника. — Привіт, хлопче! Як ся маєш?

Очі Рівери спалахнули недобрим вогнем, але він не подав виду, що почув привітання. Він не любив усіх грінго, але цього грінго він зненавидів так швидко і сильно, що аж сам цьому здивувався.

— Господи милосердний! — благально-жартівливо звернувся Денні до антрепренера. — Ви що — хочете, щоб я бився з глухонімим? — Коли сміх нарешті влігся, він відпустив іще один жарт. — Що ж, мабуть, справді кепські справи в Лос-Анджелесі, якщо це — найкраще, чим ви мене можете налякати. У якому дитсадку ви його знайшли?

— Він — міцний горішок, Денні, повір мені, — заперечив Робертс. — З ним було не так легко впоратися, як тобі здається.

— До того ж половину квитків уже продали, — благально вставив Келлі. — Доведеться тобі з ним битися, Денні. — Кращого суперника ми не змогли знайти.

Денні ще раз зміряв Ріверу недбалим і недоброзичливим поглядом і зітхнув.

— Гадаю, доведеться мені поводитися з ним якомога делікатніше. Аби тільки він сам не наривався на неприємність.

Робертс чмихнув.

— Маєш бути обережнішим, — зауважив менеджер Денні. — Не треба ризикувати. Бо розслабишся і пропустиш випадковий нокаутуючий удар.

— О, звісно, я буду обережним, аякже! — посміхнувся Денні. — Я буду обережним від самого початку і пропанькаюся з ним стільки, скільки захоче поважна публіка. Як ти гадаєш, Келлі, п'ятнадцять раундів вистачить? А потім — каюк, га?

— Вистачить, — пролунала відповідь. — Можна і п'ятнадцять, якщо це виглядатиме правдоподібно.

— Тоді перейдімо до справи. — Денні замовк, роблячи підрахунки. — Звісно, шістдесят п'ять відсотків доходу від продажу квитків дістається учасникам, відповідно до домовленості про мій поєдинок з Карті. Але ця частка буде розділена інакше. Вісімдесят відсотків мене цілком влаштують. — І, звертаючись до свого менеджера, додав: — Я правильно кажу?

Менеджер мовчки кивнув. Але Рівера похитав головою.

— Але так заведено, і це — нормально, — став наполягати Келлі. — Грошовий приз становить шістдесят п'ять відсотків виручки від квитків. Ти — новачок, і тебе ніхто не знає. Приз ділиться між тобою і Денні. Двадцять відсотків призначаються тобі, вісімдесят — Денні. Це ж справедливо, еге ж, Робертсе?

— Цілком справедливо, — погодився Робертс. — Тому що в тебе іще немає репутації.

— А скільки це буде — шістдесят п'ять відсотків виручки? — поцікавився Рівера.

— Та десь тисяч п'ять, може — аж вісім, — втрутився у розмову Денні. — Десь так. Тому твоя частка становитиме від тисячі до тисячі шестисот доларів. Досить непогана платня за те, що тебе відлупцює боксер з моєю репутацією. Що скажеш?

І тут Рівера сказав таке, що у всіх присутніх аж подих перехопило.

— Переможцю дістається все, — заявив він з видом людини, яка висловила своє остаточне судження.

Запала мертва тиша.

— Та запросто! — заявив менеджер Денні. Але Денні заперечливо похитав головою.

— Я достатньо довго займався боксом, щоб робити такі поспішні висновки. Я не збираюся ставити під сумнів чесність суддівства чи компанії, що організовує цей поєдинок. І нічого не казатиму про букмекерів, що наживаються на договірних поєдинках. Я лише хочу сказати, що бокс — бізнес ризикований. Тут потрібно перестраховуватися. І це — нормально. А що, як я зламаю руку, га? Або хтось підсипле мені в їжу якусь хімію? — Денні серйозно похитав головою. — Незалежно від того, програю я чи виграю, моя частка — вісімдесят. Що на це скажеш, мексиканцю?

Рівера знову похитав головою.

Денні вибухнув гнівом. Бо йшлося про найголовніше — про гроші.

— Ах ти ж гидотний шмаркачу! Зараз я відіб'ю тобі твою дурну голову!

Робертс неквапливо підняв своє тіло і став між ворогуючими сторонами.

— Переможець забирає все, — похмуро повторив Рівера.

— Ну чого ти вперся, га? — спитав у нього Денні.

— Тому що я поб'ю тебе, — напрямки відповів йому мексиканець.

Денні почав був знімати пальто. Звісно, його менеджер знав, що то лише рисовка. Пальто ніяк не знімалося, і Денні дозволив присутнім заспокоїти себе. Симпатії кожного були на його боці. Рівера залишився сам-один.

— Послухай мене, дурнику, — підключився до суперечки Келлі. — Ти — ніхто. І звуть тебе ніяк. Нам, звичайно ж, відомо, чим ти займався останні кілька місяців: вибивав дух з місцевих боксерів легкої ваги. Але ж Денні — висококласний боксер. Безпосередньо після цього поєдинку він змагатиметься за звання чемпіона. А ти — ніхто. І за межами Лос-Анджелеса про тебе ніхто не чув.

— Незабаром почують, — відказав Рівера, знизавши плечима. — Після цього поєдинку.

— Невже ти хоч на мить припускаєш, що зможеш мене побити?! — випалив Денні.

Рівера ствердно кивнув.

— Слухай, облиш, будь розважливим, — благально звернувся до нього Келлі. — Цей бій стане для тебе доброю рекламою.

— Мені потрібні гроші, — відповів мексиканець.

— Хоч тисячу років бийся зі мною — все одно програєш, — запевнив його Денні.

— То за чим тоді затримка? — парирував Рівера. — Якщо це для тебе — легкі гроші, то візьми і виграй їх!

— Гаразд, і ти мені в цьому допоможеш! — вигукнув Денні з рішучістю в голосі. — За те, що ти з мене тут дурня робиш, я заб'ю тебе на ринзі до смерті, так і знай, хлопчику! Келлі, можеш писати оголошення в газети! І обов'язково зазнач, що переможець забирає увесь приз. Обіграй цю тему в спортивній колонці. Скажи, що основний мотив поєдинку — помста. Я покажу цьому шмаркатому новачку, що це таке.

Секретар Келлі вже почав був писати, як Денні перервав його.

— Стривай! — вигукнув він і обернувся до Рівери. — Як зважуватися будемо?

— Перед виходом на ринг, — пролунала відповідь.

— Та нізащо в світі, курча жовтороте! Якщо переможець забирає все, то будемо зважуватися до поєдинку о десятій ранку.

— Так переможець здобуває все? — поцікавився Рівера. Денні кивнув. Тепер все ясно — він вийде на ринг у повній силі і готовності.

— Зважуємося о десятій, — погодився Рівера. Секретар знову заскрипів пером.

— Це ж п'ять фунтів додаткової ваги, — мовив з докором Робертс, звертаючись до Рівери. — Ти зробив неприпустиму поступку. Ти вже програв поєдинок — прямо тут, у цій кімнаті. Тепер Денні точно тебе відлупцює. Перед поєдинком він буде сильний, як бик. А ти — дурень. У тебе шансів — що води в пустелі.

Рівера відповів йому поглядом, сповненим ненависті. Навмисне. Навіть цього грінго він зневажав. Хоча вважав його найблагороднішим із них усіх.

IV

Коли Рівера вийшов