Читати книгу - "Повість про Ґендзі. Книга 2, Мурасакі Сікібу"

не відлучаючись у батьківський дім, тепер постійно жила у звичайному подружжі і разом з ним віддавалася яскравим музичним розвагам частіше, ніж колись в Імператорському палаці. Тільки думка про страждання матері не давала їй спокою і спонукала стати монахинею. Та оскільки Ґендзі все не давав їй на це своєї згоди, то вона мусила обмежитися молитвами і благодійними вчинками, щораз глибше усвідомлюючи мінливість цього світу.

Примітки 

[1] Тобто колишній То-но цюдзьо, тепер начальник Правої імператорської охорони.

[2] Тобто в шостому ранзі.

[3] Ідеться про Високу школу для дітей придворних з вищим, ніж п’ятий, рангом при Церемоніальному відомстві.

[4] Начальник Лівої охорони воріт Імператорського палацу.

[5] Під час такої посвяти, за китайською традицією, учневі надавали нове ім’я, своєрідний псевдонім, а первинне ім’я використовувалося винятково в родинному спілкуванні.

[6] Саруґаку — комічна народна вистава в стародавній Японії.

[7] Частина традиційного будинку над струмком, призначена для відпочинку.

[8] Сацюбен — ревізор Лівої ревізійної канцелярії.

[9] Йдеться про Чень Іня і Сунь Кана, китайських учених династії Цзінь (265—420). Перший учився при світлі світлячків, яких тримав у шовковому мішечку, другий — при мерехтінні блискучого снігу.

[10] Стародавня японська назва Китаю.

[11] Тобто Акіконому («Та, що любить осінь»).

[12] Тобто Кумої-но карі.

[13] Тобто ньоґо Умецубо, колишня жриця Ісе.

[14] Тобто принца-спадкоємця.

[15] Тобто чоловік пані Оомія.

[16] Цитата із передмови до вірша «Ода герою» китайського поета Лу Цзі (261—303).

[17] Слова із народної пісні у стилі «сайбара», використані для натяку, що Юґірі треба змінити колір вбрання, тобто домогтися вищого рангу.

[18] Тобто Юґірі.

[19] Тобто вітчим дівчинки Кумої-но карі.

[20] Тобто принцом-спадкоємцем.

[21] Цитата з вірша невідомого автора: «Невже дикі гуси / У небі, туманом укритому, / Схожі на мене? / Небо ніяк не ясніє, / А смутку немає кінця». З цим віршем пов’язане ім’я дівчини — Кумої-но карі, тобто «Дикі гуси у небі, туманом укритому».

[22] Придворні п’ятого рангу носили одяг червоного кольору.

[23] Ґосеці — урочистості з участю танцівниць на святі Нового врожаю в середині одинадцятого місяця.

[24] Йдеться про Аматерасу, богиню Сонця.

[25] Саемон-но камі — начальник Лівої охорони воріт Імператорського двору.

[26] Фудзівара Йосіфуса (804—872), який вперше в Японії став спочатку Великим міністром, а потім регентом, засновником могутнього роду Фудзівара, запровадив низку святкових церемоній не тільки в Імператорському палаці, але також у садибі регента.

[27] Тобто колишньої ньоґо Кокіден, головної дружини покійного імператора Кіріцубо й матері Судзаку, імператора на спочинку.

[28] Тобто Обородзукійо, колишня коханка Ґендзі.

[29] Цьо — міра площі, приблизно 0,99 га.

[30] Тобто ньоґо Умецубо (або Акіконому), дочки покійної пані Рокудзьо.

[31] Тацута-хіме — богиня осені (обожнювана гора Тацута, яка славиться красою осіннього листя), покровителька ткацтва.

[32] Другий за рангом службовець управління провінції Цукусі (тепер — Кюсю).

[33] Вислів, запозичений з вірша Арівара-но Наріхіра: «Що далі віддаляюся / Від того, кого люблю, / То щораз більше / Заздрю хвилям, / Що котяться назад» («Ґосенвакасю», 1353).

[34] Слова з невідомої пісні.

[35] Цей мотив запозичений з вірша: «Не думав, не гадав, / Що прийдуть дні, / Коли в гіркій розлуці доведеться / Рибальську сіть / Тягнути і мені» («Збірка старих і нових японських пісень», 961; тут і далі вірші з цієї антології подано в перекладі Івана Бондаренка, крім окремих випадків, позначених посиланням на оригінальну назву антології «Кокінвакасю»).

[36] Цитата з вірша: «Навіть минувши мис Кане / З його протокою загрозливою, / Ніколи не забуду / Про бога грізного / На острові Сіка» («Ман’йосю», 1230).

[37] Тобто міністр Двору (колись То-но цюдзьо).

[38] Цитата з вірша: «Постійно серце тужить / Від кохання! / Та ще нестерпнішою / Туга ця стає / Осінніми сумними вечорами!» («Збірка старих і нових японських пісень», 546).

[39] Ідеться про храм у селищі Каґамі (Дзеркало), що в повіті Ма­цура.

[40] Слово «хібікі» означає «гуркіт, шум, відлуння».

[41] Цитата з поеми Бо Цзюйі про полонених воїнів з царства Хань, яким згодом довелось повертатися додому, покинувши нових дружин і дітей у країні гуннів.

[42] Хаціман — сінтоїтський бог війни, якому здавна поклонялися воїни.

[43] Тобто Китаї.

[44] Приблизно 10-та година ранку.

[45] Тепер Буґо-но суке.

[46] Тобто Юґао.

[47] Тобто Ґендзі.

[48] Рурі — дитяче ім’я дочки Юґао.

[49] Тобто Ґендзі.

[50] Тобто Фудзіцубо.

[51] Тобто власну дочку від пані Акасі.

[52] Тобто Юґао.

[53] Очевидно, таємниця загибелі Юґао.

[54] Натяк на храм Хаседера біля річки Хацусе, у дворі якого росли спарені криптомерії.

[55] Тобто То-но цюдзьо (тепер міністр Двору).

[56] Мікурі — їжача голівка, болотна рослина.

[57] Очевидно, Ґендзі натякає на зв’язок між ним, Юґао та її дочкою.

[58] Тобто пані Акасі.

[59] Тобто Юґірі.

[60] Тамакадзура (в перекладі — «Низка перлин»), ім’я панночки в цьому і наступних розділах повісті, пов’язане з цим віршем.

[61] Тобто дівчині з Цукусі, дочці Юґао.

[62] За стародавнім повір’ям, вважалося, що присниться коханий, якщо спати у вивернутому нічному одязі.

[63] Ця відповідь створена за мотивами вірша: «Коли жага кохання допікає, / Навиворіт / Вдягнувши кімоно, / Вночі я знов / Самотня спать лягаю» («Збірка старих і нових японських пісень», 554).

[64] Хаґатаме («зміцнення зубів») — куштування різних страв для зміцнення здоров’я в наступному році.

[65] Круглі, як люстерко, колобки з клейкого рису, які готували для свят.

[66] Цитата з вірша: «В краю Омі, / Де Дзеркало-гора, / Тисячоліття буде відбиватись / Твого правління / Радісна пора!» («Збірка старих і нових японських пісень», 1086).

[67] У день Щура зазвичай садили соснові саджанці з надією на довге життя.

[68] Цитата з вірша невідомого автора: «Хоча б сьогодні першу пісню / Соловей заспівав, / Бо в саду, / Де його не чути, / Жити не хочеться».

[69] Куриво «дзідзю» використовувалося для обкурювання примі­щень, а «ебіко» — як пахощі для одягу.

[70] Слова за мотивом такого вірша: «Перлиною новою / Новий рік заблистить / Завтра вранці, / Тож будемо чекати, / Коли ж соловей заспіває» (Сюївакасю», 5).

[71] Цитата з вірша: «Мій дім / Стояв під пагорбом, / Де сливи розцвітали, / І чула я не раз / Спів солов’їний» («Кокінвакарокудзьо», 1820).

[72] Народна пісня у стилі «сайбара», в якій вихваляється краса будинку заможної людини.

[73] Тобто як люди, що перебували в Чистій землі — раю, але не могли бачити й слухати Будду.

[74] Слова з вірша: «Подався б стежкою гірською навмання, / Аби не бачити / Цього сумного світу, / Але стриножила мене / Любов моя!» («Збірка старих і нових японських пісень», 955).

[75] Ідеться про мотив такого вірша: «За стільки літ / Він також постарів! / Посивіла верхівка водоспаду — / І пасма чорного / Не видно нагорі» («Збірка старих і нових японських пісень», 928).

[76] Адзарі — монах досить високого рангу секти Тендай і Сінґон.

[77] Гра