Читати книгу - "Бот. Ґуаякільський парадокс"

Українець не реагував. Натомість підступив упритул до Сліпого та захриплим, ламким від напруження голосом звернувся:

— Ти бачиш мене?

— Я бачу тебе, Тимуре, — то були перші слова, вимовлені Сліпим відтоді, як його взяли в полон. Голос прозвучав зверхньо, фальшиво та насмішкувато. З одного боку, Сліпий говорив як учень молодших класів, який уперше в житті переказує тільки-но прочитаний текст англійською; з іншого — попри скажений іспанський акцент, він розмовляв так, наче це Тимур знаходився в полоні, а не навпаки.

Усі погляди були прикуті до El Ciego. Скориставшись цим, Тимур Коршак накинувся на другого еквадорця. Схопивши бранця за бороду, він повалив його на землю. Заскочений зненацька, Елдрідж не встиг перешкодити. «Сутінковий» простягся ниць і зашипів. Пісок під ганчіркою, що обвивала шию, швидко темнів від крові.

— Ей! — Джонні Лонґбоу рвонувся вперед, щоб стримати українця, але Ліза Торнтон, піддавшись раптовому імпульсу, зупинила блондина.

Тимур накинувся на бороданя, притиснув лівою рукою його голову до землі, правою загріб жменю піску та буквально втер її в очі бранцю. По тому скочив на ноги та налетів на El Ciego.

— А тепер? Тепер краще? — високим, зривистим голосом вигукнув українець. — Тепер ти бачиш мене?!

Сліпий мовчав, хоча стало помітно, що він більше не «дивиться» на Тимура, — страхітливі білки нерухомо застигли. Після того як українець сипнув піску в очі бороданеві, El Ciego реагував лише на звук його голосу.

Несподівано Сліпий розтягнув губи в посмішці.

— Припини посміхатись, — просичав Тимур. El Ciego не поворухнувся: стояв зі скуйовдженим волоссям, посмішкою, що намертво прилипла до обличчя, і телющився в нікуди білими, мов молоко, очима. Коршак зірвався на крик: — ПРИПИНИ ПОСМІХАТИСЯ!

Ліза, Джек і Джонні, не втручаючись, мовчки спостерігали за неосягненою для них драмою, що розгорталася посеред пустелі.

Тимур підступив упритул до Сліпого. Їхні обличчя розділяло не більше ніж сантиметр. Українець міг чути неприємний солодкавий запах, що розходився від El Ciego та, здавалося, липнув до шкіри.

— Ти смієшся? Гаразд! Але послухай мене, — тремтячи від гніву, заговорив Тимур. — Ти шукало мене, бо зрозуміло, що не можеш керувати людьми, як ботами. Шукало, бо усвідомило, що заражені дорослі рано чи пізно помирають. А якщо помирають вони — помирає частинка тебе. Можеш вишкірятися скільки завгодно, але я знаю, як ти боїшся смерті, як боїшся повернутися в ту чорноту, з якої тебе витягли. І я хочу, щоб ти затямило: тобі кінець. Відтепер жодна людина більше не заразиться. Заражені ґуаякільці по одному вмиратимуть, а ті кілька нещасних, що виживуть, до кінця своїх днів сидітимуть у психушках. Ти сидітимеш разом із ними, рік за роком скнітимеш між сірих стін, аж поки вони не сконають. І тоді ти провалишся назад у своє нікуди!

Тимур важко дихав. Він відступив на крок і знеможено хитнувся. Здавалося, ще мить — і чоловік звалиться на землю від виснаження. Проте українець устояв на ногах.

— Чому ти мовчиш?

Сліпий продовжував знущально посміхатися:

— Ми ще побачимось, Тимуре.

— Здохни, — хрипнув українець.

Перш ніж Джонні Лонґбоу та Ліза Джин Торнтон усвідомили, що має статися, Тимур Коршак схопив Сліпого за барки та зіштовхнув у колодязь.

Б’ючись об його стінки, еквадорець шугонув униз.

Якби руки El Ciego не були скручені за спиною затяжкою, він іще міг би вціліти, чіпляючись за дошки чи гілля, вмуровані у стіни криниці. Із зав’язаними руками він не мав шансів. Сліпий поводир, який вивів півтисячі «сутінкових» із Ґуаякіля, який провів десять заражених ґуаякільців через півконтиненту до пустелі Атакама, зламав карк ще до того, як пролетів половину глибини колодязя.

Тимур, як міг, помстився за Хедхантера.

Кінець?

CII

Дорогою до Калами Тимур Коршак розповів Лізі, Джонні й іншим федералам про ґрунтові води, що затопили підземну лабораторію мікробіології, а також про те, як, на його думку, наноагенти потрапили в рибу та морських ссавців, які викинулися на узбережжя Еквадору, а з риби — до голів жителів Ґуаякіля. Лаура Дюпре також слухала, картаючи себе, що не надала значення словам покійного Антоніо Арреоли. Наприкінці українець натякнув, як можна запобігти подальшому поширенню нанороботів, частина яких, імовірно, досі лишається в затопленому підземному цеху: заборона риболовлі в територіальних водах Еквадору й осушення та подальше бетонування залишків підземної лабораторії. Після нетривалого обговорення Ліза Джин Торнтон і Джонні Лонґбоу погодилися з Тимуром. На півдорозі до Калами Ліза зателефонувала до Вашингтона, стисло переповіла про останні події (жодним словом не згадавши про психоістоту) та попросила керівництво вжити вказані Тимуром заходи.

Американці зволікати не стали. У понеділок, 27 січня 2015-го, до узбережжя Еквадору було терміново переправлено гігантський танкер «MT Nordic Voyager» типу Suezmax[110] (загальна вантажопідйомність — 150 мегатонн), зареєстрований на Кайманових островах, власність компанії «Nordic American Tankers Limited» («NAT»). Того ж дня фахівці ЦРУ інсценували масштабну аварію, внаслідок якої в тихоокеанські води нібито вилилося 130 тисяч тонн сирої нафти. Кадри катастрофи за лічені години облетіли весь світ, хоча насправді у воду зливали абсолютно нетоксичне та нешкідливе чорнило. Кілька тонн справжньої нафти все ж розлили біля берега, щоб переконати в серйозності аварії еквадорську владу, а в сюжети новин для кращого ефекту підсунули кадри з вимащеними нафтою птахами, відзняті на узбережжі Мексиканської затоки 2010-го. Попри те що «MT Nordic Voyager» було зареєстровано на Кайманових островах, допомогти з ліквідацією наслідків зголосилися Сполучені Штати. Аналіз «забрудненої» океанської води проводила компанія «Blackstone Laboratories» із Форт-Вейну, штат Індіана. Результати виявилися настільки жахливими, що з ініціативи UNEP[111], після короткочасного спротиву еквадорського керівництва, було прийнято безпрецедентне у світовій історії рішення: терміном на один рік цілковито заборонити вилов будь-якої риби в Тихому океані на ділянці між узбережжям Еквадору та Галапагоськими островами. Для контролю за дотриманням заборони UNEP США надіслали три швидкісні патрульні кораблі Берегової охорони — «Waesche», «Bertholf» і щойно завершений «Hamilton», — які до цього часу полювали на швидкісні катери наркодилерів, що возили значні партії кокаїну з Колумбії до Коста-Рики. Ніхто не розумів, із якого дива американці «зняли» три найкращі судна служби Берегової охорони США з «кокаїнового маршруту» та перекинули до Еквадору ловити рибних браконьєрів, проте факт залишається фактом — упродовж 2015-го озброєні 57-міліметровими гарматами, зенітно-артилерійськими комплексами та великокаліберними кулеметами новенькі «Waesche», «Bertholf» і «Hamilton» ганялися за еквадорськими рибалками, примушуючи їх викидати в океан усю впійману рибу.

Того ж 27 січня Міністерство оборони США підписало контракт із будівельною компанією «Bechtel», однією з найбільших у Штатах, на здійснення… будівельних робіт. Після