Читати книгу - "За вуаллю брехні, Юлія Ковалевська"

Вони повернулись у свої покої, покликали слуг, аби ті допомогли змити бруд вулиць і трохи остудити голову.

Першою пішла Естеса, за нею, по черзі, Торіан.

Слуги покинули їх. Ессі дочекалась поки Торі вийде з ванної і встала з крісла відклавши книгу. Чоловік підійшов до неї, такий спокусливий, з вологим волоссям, розстібнутою сорочкою, по м’язистих грудях стікає крапелька води, що впала з голови. Але їй завжди вистачало лише того магнетично-задумливого погляду, аби починала відчуватись слабкість у ногах і нестача повітря.

Він поклав їй руки на талію, загорнуту в біленький халат, і повільно притягнув до себе. Схоже не лише він зараз здавався до біса спокусливим і це явно відчувалось. Чоловік повільно проклав доріжку губами від її піддатливих вуст до щоки, вуха, шиї, ключиці. Перейшов на іншу сторону і пішов вгору. Ессі насолоджувалась цим, відкинувши назад задурманену голову і тихо стогнучи від задоволення, здригаючись щоразу, як він торкався її гарячої шкіри своїм холодним мокрим волоссям.

Торіан потягнувся до слабко зав’язаного паска і почав відтягувати його, поволі розв’язуючи. Щойно збирався повернутися до її вуст, як вона ухилилась і швиденько вибралась з його рук. Тремтячими руками дівчина схопилась за пасок і надто міцно затягнула його, не повертаючись до чоловіка, що застиг із хитрою посмішкою. Ховала від нього своє червоне обличчя.

Торі думав, що дарма вона з ним так грається, лише підживлює його інтерес. Він від того почав почуватись справжнім хижаком. А от білявка зараз кляла себе за те, що натягнула на себе цей дурнуватий халат без нічної сорочки, яку було б важче зняти. Схоже тоді їй алкоголь в голову вдарив, ніяк інакше. Або ж дехто просто сподівався на те, що халат буде знято.

Почулись пару тихих кроків позаду і її знову до себе притягнув чоловік, ніжно водячи руками по грудях, і животі, і нижче, викликаючи жар і натовпи мурашок. Вона поклала свої руки на його, закусила губу, відкинула голову, поклавши її йому на груди і відкривши для нього шию.

Якщо зараз дівчина щось швидко не придумає, поки мозок ще хоч трохи працює, то зупинитись вони вже не зможуть. Хіба що вона могла б прямо сказати йому «ні». Він би точно зупинився. Але хіба дівчина хотіла це казати? Навряд. Точно ні. Хотілось лише прошепотіти «так...» тремтячим збудженим голосом, злитись із ним в пристрасному поцілунку, дозволити пестити себе, ніжно шепотіти його ім’я...

В око потрапив рояль і в голову стукнула шикарна ідея, що змогла перекричати всі ті бажання.

– Зіграєш для мене? – запитала вона, не впізнаючи власний голос і кивнувши в сторону інструменту. Вуста Торіана застигли на її м'якій шкірі. Він тихо зітхнув, полоскотавши її подихом. – Пам’ятаєш, ти мені обіцяв?

Вона трохи розвернулась і заглянула йому в очі, які заволокло бажанням. Він кивнув, а дівчина тріумфально усміхнулась. По-перше, їй вдалось це все зупинити, чи хоча б відкласти. По-друге, вона з ним все таки гралась. Їй подобалось доводити його до краю. Не лише ж йому над нею знущатись, зваблюючи. У цю гру можна грати вдвох.

Чоловік сів на банкетку, поруч сіла Ессі.

– Є якісь побажання до пісні, міледі? – усміхаючись, він дивився на неї.

– Здивуй мене, – відповіла вона йому і хитро блимнула очима.

Він підніс свої сильні руки, що виглядали з-під закочених рукавів, над клавішами і почав грати одну з відомих пісень про кохання. Спочатку Ессі просто насолоджувалась приємною мелодію, прикриваючи очі і хитаючись в такт музиці, а потім почала тихенько підспівувати. Голос вона мала дуже ніжний і приємний, що ідеально зливався із музикою і викликав мурашки по шкірі в ерцгерцога.

Музика затихла і вони сиділи та дивились одне одному в очі, намагаючись розгледіти там щось лише їм відоме.

Торіан нахилився до неї, м’яко торкаючись її губ своїми. Спочатку ніжно і обережно він ковзав по такій солодкій вологій шкірі, але потім поглибив поцілунок жадібно зминаючи її вуста, після того, як вона зарила свої пальці в його волосся і почала впевнено йому відповідати.

Своєю гарячою долонею він провів по її шиї вниз до плеча, оголюючи його, прибираючи зайвий одяг і залишаючи пекучий слід. Вони встали, і, не розриваючи палкого поцілунку, Торіан підхопив дівчину під сідниці і всадив на рояль. Вона одразу обхопила його стан ногами. Рояль видав не надто приємний звук, але їм було зараз байдуже до всього, окрім одне одного.

Торіан все ж домігся свого і на цей раз розв’язав пасок, одразу ж відкинувши праву половинку халату і поклавши руку їй на талію. Притиснув її ще міцніше до себе, відчув, як приємно її оголені збуджені груди впираються йому в торс.

Дівчина вже майже не тямила себе від тих палких почуттів. Вона чіплялась за його сорочку, ледь не розриваючи її, поки чоловік вимальовував своїми губами візерунки на її розпеченій шкірі. Ессі все ж змогла стягнути ту, як вона подумала, довбану ганчірку з його плечей і вчепилась у них нігтями, змушуючи чоловіка застогнати прямо їй в вуста. Відомстив їй легеньким укусом, чомусь викликавши в неї маленький смішок.

Нарешті той халат спав з її плечей, вкривши собою інструмент, і Торіан на секунду відірвався від дівчини, аби оглянути її тремтяче від бажання юне тіло. Ессі може б і зніяковіла, але вона скоріше подумала, що це не чесно, тому швидко потягнулась до його штанів, вчепившись в їх пояс і несподівано різко потягнувши чоловіка на себе. Торіан хитро всміхнувся і знову припав до неї вустами, поки дівчина намагалась змусити ще одну «довбану ганчірку» впасти додолу.