Читати книгу - "Хрещений Батько"

є. Ти, Джоні, і слухай, що я тобі кажу.

Увійшла медсестра і попросила їх звільнити приміщення, бо лікареві треба було доглянути хвору. Джуліс з цікавістю по стежив, як Люсі відверталася, коли прощалась із Джоні Фонтане і Ніно Валенті, підставляючи їм щоку під поцілунок, проте, здається, вони були готові до цього. Вона дозволила Джулісу поцілувати себе в уста і прошепотіла: «Приходь сьогодні після обіду, добре?» Він кивнув на знак згоди.

Уже в коридорі Валенті запитав у нього:

— З приводу чого була операція? Щось серйозне?

Джуліс заперечно схитнув головою.

— Просто незначний жіночий ремонт. Звичайнісінька річ, повірте мені. Мене це обходить ще більше, ніж вас, бо я сподіваюсь одружитися на ній.

Ніно і Джоні оцінююче зважили його поглядом, отож Джуліс запитав:

— А звідки ви довідалися, що вона в лікарні?

— Нам подзвонив Фредді і попросив відвідати її, — відповів Фонтане. — Ми виросли разом. Люсі була дружкою на весіллі у сестри Фредді Корлеоне.

— А-а, — озвався Джуліс. Він не став розкривати їм, що знає історію Люсі, можливо, не став через те, що всі вони ретельно оберігали Люсі і її роман із Сонні. Йдучи коридором, Джуліс сказав Фонтане:

— Я тут практикуючий лікар, чому б вам не дозволити мені подивитися ваше горло?

Фонтане заперечно схитнув головою:

— Я поспішаю.

Ніно Валенті докинув:

— Ця горлянка коштує мільйон доларів, він не може дозволити собі, щоб усякі там дешеві лікарі заглядали в неї. — Джуліс бачив, що Валенті дружньо посміхається йому, стаючи в цій справі на його бік.

Джуліс озвався підбадьорливо:

— А я не дешевий. Я був найталановитішим молодим хірургом на східному узбережжі, аж поки мене спіймали на абортах.

Як він і сподівався, ця заява змусила їх поставитися до нього серйозно. Визнавши злочин, він вселив віру в свої зазіхання на велику компетентність. Першим обізвався Валенті:

Якщо Джоні не знайде для вас застосування, то у мене є дівчина, я б хотів, щоб ви її обстежили, щоправда, не в горлянці.

Фонтане запитав, нервуючи:

— Скільки часу це забере?

— Десять хвилин, — відказав Джуліс. Це була брехня, але Джуліс вірив у брехню. Правда не уживається з медициною, хіба що у критичних випадках, і то не завжди.

— О'кей, — погодився Фонтане. Від хвилювання його голос захрипнув і сів ще більше.

Джуліс тут же, в лікарні, прикликав медсестру і домовився про консультаційний кабінет. В ньому не було всього, що він потребував, але необхідний мінімум знайшовся. Не минуло й десяти хвилин, як Джуліс встановив, що на голових зв'язках утворився наріст, тільки й того. Таккер, цей сучий син, не здарний партач і шахрай голлівудський, теж міг би це встановити. Господи, а може, він і диплома не мав. Якщо мав, то його треба було б негайно забрати. Джуліс не зважав більше на Джоні з Ніно. Він попросив по внутрішньому телефону лікарні, щоб підійшов ларинголог. Поні повернувся до Ніно Валенті:

— Гадаю, що вам доведеться дуже довго чекати. Отож, Вам краще піти.

Фонтане вирячився на нього, не вірячи своїм вухам:

— Ах ти ж сучий ти син, ти гадаєш, що ти затримаєш мене тут? Чи ти собі думаєш, що можеш порядкувати моїм горлом як госпітальною помийницею?

Джуліс виклав йому все як на духу, не криючись, і відчуваючи більше задоволення, ніж міг собі уявити.

— Можете діяти, як вам заманеться, — сказав Джуліс. — У вашій горлянці на голосових зв'язках утворився наріст. Якщо ви залишитеся тут на кілька годин, ми дамо собі з ним раду, хай хоч він буде злоякісний чи доброякісний. Визначимось, чи йти на операцію, чи вдатись до консервативного лікування. Я можу зробити все необхідне. Можу назвати вам найкращого спеціаліста в Америці, і ми сьогодні ж ввечері доставимо його літаком сюди, за ваші гроші, звісно, і якщо я вважатиму, що це необхідно. Але ви можете піти звідси і проконсультуватися з вашим другом-шарлатаном, або гарячково підшукувати собі іншого лікаря, або піти до когось некомпетентного. А тоді, якщо це утворення злоякісне і розростається, вам виріжуть горлянку або ви помрете. Або ж будете животіти у невідомості. Довіртесь мені і ми зможемо все це владнати за кілька годин. Чи у вас є важливіші справи?

— Давай залишимося, — озвався Валенті, — Джоні, не дурій. Я піду у вестибюль і подзвоню на студію. Не скажу нічого, повідомлю, що затримуємося, й годі. А тоді повернусь і буду з тобою.

Той день видався довгим, але зусилля були винагородженні. Діагноз, встановлений лікарняним ларингологом, переконливий, наскільки Джуліс міг судити по результату рентгену та аналізу мокротиння. Десь на половині Фонтане, виблювавши марлевий тампон з оброблений йодом з рота, намірився дати драла. Ніно Валенті схопив його за плечі і знову всадовив у крісло. Коли вже було по всьому, Джуліс посміхнувся до Фонтане і промовив:

— Бородавки.

Фонтане не зрозумів. Джуліс пояснив:

— Просто якісь бородавки. Ми зрізали їх, немов лушпиння абощо. За кілька місяців ви будете як новий.

Валенті спромігся на задоволений вигук, але Фонтане все ще невдоволено супився.

— А співати? Чи зможу я співати?

Джуліс зітнув плечима.

— Тут я нічого не гарантую. Але оскільки ви не можете зараз співати, то хіба вам не однаково?

Фонтане глянув на нього з відразою.

— Дитино моя, чорти б вас забрали, ви не відаєте про що розходитесь. У вас такий вигляд, ніби ви повідомляєте мені приємну новину, в той час як ви кажете, що я, можливо, не зможу більше співати. Чи це правда, що я, може, вже ніколи не співатиму?

Зрештою Джуліс обурився. Він прооперував як справжній спеціаліст, і це було приємно. Він зробив цьому виродкові справжню послугу, а той поводиться, ніби йому встругнули якесь неподобство. Джуліс холодно відповів:

— Слухайте, містере Фонтане, я доктор медицини, і ви мали б називати мене доктором, а не «дитино моя». І я повідомив вам дуже добру новину. Коли я привів вас сюди, я був певен, що у вас в горлянці злоякісна пухлина, що потребувало б видалення всього вашого голосового апарату. Або могло б звести вас на той світ. Я