Читати книгу - "Проти долі, Ерін Кас "
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
На ранок все повторюється: прокидаємось, збираємось, снідаємо й розходимось з мамою у своїх справах. Наш стандартний графік, який ми давно налагодили. Іванка вже чекає мене на зупинці. Вона живе зовсім поряд з університетом й спокійно може прогулятись на навчання.
— Фух, привіт, — вітаюсь, коли нарешті виходжу з трамвая. — Висіла на одній руці, ледь втрималась, — жаліюсь дівчині й беру її під руку.
Сьогодні я в чорних класичних штанах й легкій кофтинці, дівчина одягнула сукню й накинула піджак з короткими рукавами. Одягнені по-діловому й готові до навчання. В кав’ярні неподалік купуємо гарячі напої й виходимо на вулицю. Іванка терпіти не може каву, тому п’є чай, а я щира фанатка капучино, взяла собі найбільший стакан й насолоджуюсь смаком улюблено напою. Доходимо до університету і, маючи в запасі час, смакуємо напоями й спілкуємось.
— Дивись, — киває мені за спину дівчина, — їздити на своїй автівці на навчання — це круто.
— Якийсь мажор, — слідкую поглядом за білим автомобілем, який паркується прямо на подвір’ї університету.
— О, я його вчора бачила, — говорить дівчина, коли з авто виходить симпатичний хлопець. У футболці й темних джинсах. Проводить долонею по волоссю, пригладжуючи його, й прямує до входу. Відвертаюсь, щоб не виглядати зівакою та не встигаю й слова сказати Іванні, як мене безцеремонно хапають за талію.
— Привіт, що п’єш? — цей самий мажор забирає мій стакан й робить ковток напою. — Ууу, солодко, — віддає назад, підморгує й просто йде. А я так і стою з відкритим ротом й зі здивованим обличчям.
— Це що було? — нарешті повертаю собі здатність говорити.
— Точно, згадала! Він цілувався з дівчиною прямо на сходинках університету, — оголошує Іванка. Слідкую поглядом за незнайомцем, а він, перед тим як увійти всередину, теж звертає на мене погляд й усміхається.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проти долі, Ерін Кас », після закриття браузера.