Читати книгу - "(не) ідеальний чоловік, Катерина Орєхова"

— А куди ви їдете? — раптом пролунав голос Катерини. Дівчина підняла на мене погляд і в її очах я зміг вловити цілий вихор емоцій — цікавість, нетерпіння і страх. Чого ж ти злякалася, дівчинко?

— У Бостон, у нас там партнери, тому часто доводиться мотатися, — навіщо почав пояснювати я.

— Вау, — видихнула принцеса. Її погляд змінився, зараз у ньому плескалося захоплення та безнадійність. Дивне і незрозуміле мені поєднання.

— Вау, — повторив за нею Костя, — Бостон — це так круто. Ми з Катею також хочемо податись на візу до Америки, а руки не доходять. Ми мріємо побувати у Нью-Йорку напередодні Різдва.

— Так, певне, в дитинстві подивились занадто багато американських різдвяних фільмів та тепер хочемо побачити всю цю красу наживо, — під'єдналась до розмови Катя, на її губах блукала легка посмішка. Я вже помітив, що вона завжди посміхалася. Невже, була така щаслива?

— У Нью-Йорку, як це не дивно, я ще ніколи не був. Зазвичай, коли я приїжджаю до Бостона, то щодня розписаний по хвилинах і вирватися навіть на день на екскурсію просто неможливо.

Дійшовши до Костиної машини, ми попрощалися. Вони сіли в автомобіль, який практично відразу рушив, а я стояв і думав про те, що мені потрібно дуже постаратися і викинути цю дівчину зі своєї голови.