Читати книгу - "Випадкова наречена, Поліна Креп"

Посмішка осяює її обличчя. На щоці зліва з'являється премила ямочка, в очах ніжний блиск, а голос ледь помітно тремтить, в ньому з’являються такі тендітні вібрації. Це нагадує мені тремтіння в її тілі, коли я…

Ні! Вона забирає телефон і зараз просто втече! А я навіть не маю її номера. В метушні я кудись засунув безглузду анкету і не можу ніде її знайти.

Тео, зроби що-небудь, покажи цьому курченятку, що ти не остання хтива тварина. Ну, хоча б спробуй!

– Олю! Я хотів вибачитися…

– Дві хвилини, і я повернусь.

Вона мчить до дверей, наче від цього залежить її життя. Але тут озивається Нік і мало не виводить нашу маленьку виставу на чисту воду.

Оля звабливо червоніє та вигадує на ходу. Книжковий клуб, чудово! Нік не заспокоюється і знову лізе із запитаннями. Йому потрібна чортова назва книги! Так, а коли я читав щось окрім технічних статей та звітів?

Оля знову рятує становище. "Парфумер". Так, підходить якнайкраще. «Дякую» – шепочу губами, але дівчина вже зачиняє двері. Їй не потрібні мої подяки.

Сподіваюся, що мої гроші їй потрібні більше і дівчина погодиться продовжити спілкування.

Щось надить мене до цього курченятка. І цей її невловимий природній аромат... Я хочу дізнатися всю його мелодію. Відчуваю, що за простими першими нотами сховані глибокі акорди серця, але які? Я мушу це дізнатися.