read-books.club » Фентезі » Джек на Сході 📚 - Українською

Читати книгу - "Джек на Сході"

241
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Джек на Сході" автора Андрій Олегович Бєлянін. Жанр книги: Фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 10 11 12 ... 45
Перейти на сторінку:
чудовий, як і весь палац. Тут росли дерева з усіх країн світу. На гілках співали різнобарвні пташки, вільно ходили тигри та леопарди, олені та антилопи, зайці та лиси — ніхто не намагався нікого з’їсти.

— Ти можеш гуляти тут, скільки захочеш, але не повинна виходити за межі оази. Це місце зачароване, і той, хто хоча б спробує вирватися з його кола, згорить живцем під час перетинання кордону. Крім господаря і нас, джинів, звичайно.

— А тварини і птахи?

— Вони нікуди не підуть самі. Ти можеш навіть погладити їх, ніхто не заподіє тобі шкоди, але якщо до оази спробує увійти чужинець, тварини розтерзають нечестивця. Тому сюди ніхто й не ходить.

— Ну… одна людина сюди точно заявиться, — з посмішкою промовила леді Шелті.

— На таке може насмілитися лише безумець! — хмикнув джин.

— Так, він і є справжній божевільний, — гордо підтвердила дочка лицаря. — До речі, наскільки я пам’ятаю, разом зі мною була викрадена єдина дочка марокканського султана — місяцелика красуня Гюль-Гюль. Де вона?

— Он у тій башті. Її покої схожі на твої, і я повинен слугувати вам обом.

— Тоді ходімо до неї в гості. Я хочу ближче познайомитися зі своєю сестрою по нещастю. Це ж не заборонено?

— Ні. Слухаю і скоряюся, моя пані.

За мить мисливиця розплющила очі у великій багато обставленій кімнаті. На розкішному ліжку під балдахіном спокійно спала чорноволоса спадкоємиця марокканського престолу.

— Агов, принцесо! Час прокидатися, — і Шелті безапеляційно стягла з Гюль-Гюль шовкову ковдру. — Скоро полудень. Вставай, сонько, на нас чекають великі справи.

Незрівнянна Гюль-Гюль відпихала її руками й ногами, абсолютно не бажаючи підніматися, але дочка лицаря була невмолима. Нарешті розгнівана східна красуня сіла і вибухнула барвистою промовою:

— У, бліда дочко північних шакалів! Якого шайтана ти насмілилася перервати мій променистий сон у такий ранній час?!

— Від такої ж чую, чорноброва багдадська корово! — У тон принцесі відповіла Шелті. — Сонце вже в зеніті, а без твоєї допомоги мені буде важко втекти від хана іфритів.

— Дурна курко, навіщо від нього тікати? Усім відомо, що в нього великий гарем, що його дружини живуть у розкошах та неробстві, він виконує всі їхні примхи і навіть допомагає тестям та тещам, завалюючи їх незліченними дарунками.

— Тупа вороно! Он у джина спитай: замість гарему тут комора, куди складають колишніх дружин, коли викрадають нових. Хан перетворює їх на старі черевики і економить житлову прощу.

— Нечестива свиня! Може, з іншими він так і чинить. Якщо він чоловік і пан, то на все його воля… Але мене він назавжди залишить поруч і вже ні з ким більше ніколи не одружуватиметься!

— Самозакохана ослице! Такому розбещеному мерзотникові завжди захочеться чогось свіженького. Гей, Лю-ля-ке-Бабе, як часто ваш хан змінює своїх жінок?

— Кожного місяця, моя пані.

— Велелюбний козел! — в один голос видали ошелешені дівчата. Трохи поміркувавши, вони подали одна одній руки:

— Шелті з Бесклахому, дочка лицаря.

— Гюль-Гюль з Кефрі, дочка султана. Що ти збираєшся робити?

— Перевернути весь палац догори дном, перетрощити весь посуд, залити олією всі килими, засунути діжки з квітами в сауну, втопити всі завіси в басейні, повибивати всюди скло…

— Все це — емоції! — відмахнулася принцеса. — Насправді нам треба з’ясувати, у чому сила хана іфритів, і зуміти впоратися з ним, перш ніж він перетворить нас на непотрібне взуття.

— Та ти стратег! — у захваті заплескала в долоні Шелті. — Гей, джине, будь люб’язний, принеси нам чогось легкого на сніданок. За столом будь-які проблеми видаються не такими вже й серйозними.

Лю-ля-ке-Баб кивнув, і через хвилину союзниці сиділи перед багато накритим дастарханом.

* * *

Джек і компанія рухалися по пустелі бадьорим похідним маршем. Мейхані вказувала можливий шлях, відшукуючи воду за ознаками, зовсім не помітними поглядові північної людини. Лагун-Навіжений, в принципі, міг легко начарувати склянку джерельної води, але свідомо зберігав сили для більш серйозних справ. Сема ж навпаки переповнювала енергія, він усім заважав, усіх зачіпав, і його намагалися якомога частіше відправляти «на розвідку» — просто побігати колами і заспокоїти розпалену уяву.

— Мейхані, а Мейхні, хочеш, я тебе покатаю? — після вікопомної розмови з Джеком песик почав ставитися до дівчини з надзвичайно зворушливою турботою. — Що ти весь час трясешся в сідлі? Залізай!

— А навіщо?

— Як «навіщо»? Я ж м’якший! Ми, болонки, взагалі такі пухнасті…

— …і клишоногі, — докінчила Мейхані. — І носитеся весь час, як очманілі. Ні вже, красненько дякую, але краще я ще трохи посиджу в сідлі, не таке вже воно й жорстке.

У цей час на найближчому бархані з’явився чорний вершник, і оперена стріла вп’ялася в пісок просто перед ногами Божевільного Короля. Він саме вів у поводу верблюда, на якому сидів старий чарівник.

— Зупиніться, чужоземці! Перед вами — шуліки пустелі!

— Я схильний припустити, що це розбійники, — мудро висловився Лагун-Навіжений.

Інші поважно закивали, а вершник змахнув рукою, і з-за того ж таки бархану висипало солідне підкріплення чоловік у двадцять. Усі на конях, з кривими шаблюка-ми, луками і звірячими виразами облич. Вузькоокий отаман під’їхав ближче і звернувся безпосередньо до чаклуна, справедливо вважаючи його головним:

— Прошу пробачити за те, що турбуємо вас, сивобородий аксакале, але ми змушені вас трохи затримати.

— Будуть грабувати, — з тим же розумним виглядом кивнув старий чарівник, і всі знову з ним погодилися.

— Ми делікатно попросимо залишити нам ваших тварин, зброю, гроші, дівчину… і цього неймовірного собаку. Візьміть воду і трохи їжі для зворотного шляху, і хай береже вас Аллах.

— Уперше в житті зустрічаю такого інтелігентного розбійника. Навіть не знаю, як у такому випадку відповідати? Е-е-е… шановний, ви б пропустили нас, га? Я серйозний вчений, вивчаю традиції та звичаї Сходу. Дівчина — наш проводир, Джек — спадкоємець королівського трону Бесклахому і

1 ... 10 11 12 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джек на Сході», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Джек на Сході"