Читати книгу - "Вітер., Черкащенко Дарія"

- Ой! Учитель! Здрастуйте! - він шанобливо схилив голову.

- Здрастуй, - відповів Дірас. - Я трохи тебе засмучу, Сарід ще деякий час побуде під наглядом Тари, а зараз я просто забираю його на невелику прогулянку, щоб поговорити.

- А-а-а-а! - з розумінням протягнув він. - А куди ви підете? І коли повернетеся?

- Я не знаю, коли повернемося. У будь-якому разі не чекай його, а то запізнишся на заняття з Тайлором. Приходь після вечері, впевнений, тоді Сарід точно буде тут.  

- Добре, - Аїн активно закивав, бовтаючи кучериками.

Поки Дірас розмовляв з Аїном, я впорався зі штанами, зашнурував черевики й одягнув светр. Побачивши мою готовність, Дірас піднявся і пішов до виходу, запрошуючи мене піти слідом. Малий, з хитрою посмішкою, спробував простежити наш шлях, але без успіху - учитель осадив його, попросивши повернутися у свою кімнату.

   Всупереч моїм очікуванням, ми пішли не вниз до виходу на вулицю, а стали підійматися вгору по сходах. Дірас не поспішав, постійно запитуючи про моє самопочуття.

- Вибач, що тобі доводиться так напружуватися, але вежа, це єдине місце, де я зможу тобі все пояснити без зайвих свідків.

- Вежа? - здивовано запитав я, наважуючись відкинути всі недомовки, бо остаточно перестав розуміти, що відбувається. - Навіщо?

 -Тому, що все не так просто, як ти думаєш.

Я кивнув і слухняно пішов далі. Не знаю, чому Дірас і Тара так турбувалися про мої сили, бо йти зараз мені було не так вже й складно. Так, перший похід до вікна, після пробудження, дався з деякими ускладненнями, але зараз я остаточно прокинувся. На додачу, ваблений цікавістю, я просто плював на м'язи, що ниють, і на втому після пережитого. Сміливо переступав зі сходинки на сходинку, долаючи улюблений шлях, навіть обігнав Діраса і першим опинився біля люка. Звично відчинив його і виліз на вежу. Запізно замислившись над тим, що вхід, начебто, має бути зачиненим і, напевно, варто було б пропустити Діраса вперед, щоб саме він відчинив його, а не демонструвати в усій красі те, що я легко відчиняю люк і вочевидь іду сюди не перший раз.