read-books.club » Любовні романи » Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь 📚 - Українською

Читати книгу - "Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь"

533
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Пані Язикатої Хати" автора Ялинка Ясь. Жанр книги: Любовні романи / Любовне фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 104 105 106 ... 131
Перейти на сторінку:

 

-Е-е-е, вибачте, що перебиваю, а якщо обранців двоє? То як…

-Тоді ти прийдеш на Поляну з обома. Ваша перша близькість має статися саме тут. Далі, як вам завгодно буде!

-Що, одночасно із двома мужиками на голій землі? – оторопіла Степанія.

-Можна і по черзі, - поблажливо усміхнулася її питанню Явдошка, - а за голу землю не тужися, не застудишся!

 

Стьопка сором'язливо очі відвела і змінила тему:

-А хіба можна сторонніх на Поляну кликати?

-Так чоловік же! Обранця можна!

-Зрозуміло... А далі що, про сон?

-Так ось. Снилося мені, що поверх знаку Свирянки лежить жінка у білій сорочці, голова вбік відвернула, обличчя я не бачила. Зверху чоловік. І ось спалахує земля навколо них кругом, обидва вони полум'ям охоплені. Моторошне видовище. Жінка б'ється під ним, я бачу кров, що по ногах її тече, а він ніяк не відпустить нещасну.

-Він її ґвалтував?!

-Ніби як. Руки і ноги пов'язані були... Так от, потім він з неї на ліктях підвівся і з поцілунком душу витяг. Як висмоктав із неї життя. Потім голову до мене повернув, і я впізнала Мечислава.

-Якого Мечислава?

-Вогневика того, що до Матильди залицявся. Мечиславом його звали.

-Точно! А мені Лукерія сказала, що в нього ім'я з шаблею пов'язане!

-Мечислав він. Мечем славний. Давнє слов'янське ім'я, одне з імен вогняного бога! – пояснила Явдошка.

 

-Який жах. То ви уві сні бачили, як Мечислав зґвалтував і вбив Матильду?

-Зізнатися, обличчя я її не бачила, але вирішила що вона, бо наближався її строк прийняти посаду, та й залицявся вогневик саме до неї.

-Нічого собі... І ви сказали Павлині?

-Звісно. Занепокоїлася Павлина, сказала, що мій сон не простий, значить щось давні сили показати хотіли. Ось тоді й прийняла я рішення стати Свирянкою. Зненацька, в ту ж мить прийняла рішення. Павлина його підтримала.

-І що далі?

-Так, а що? Різала руку, та до дому приклалася. Ось тоді мій процес і запустився.

 

-Отже, ви в такий спосіб врятували життя Матильді…

-Можливо, не знаю точно…

-А навіщо Мечиславу хотілося вбити Матильду? Були якісь припущення?

-Я згодом дізналася, коли Письмовник отримала, що існує обряд, коли в тіло молодої Свирянки можна поселити чужу душу. А Мечислав, коли погрожував мені, щоб відмовилася від сили на користь Матильди, проговорився у гніві, мовляв його справжня кохана померла. Я й зробила висновки, що він вирішив спробувати її «підселити» в тіло Матильди.  

 

-Ярена Морена, як висловлюється мій Єгорич! – злякано протягла Степанія, - а Плетухою бути не так вже й безпечно! Але з усього цього виникло питання, якщо наречені наші всі такі чудові, як Мечислав гадом виявився?!

-Думаю, він не справжній наречений був, а грав у нього. Але це все  мої думки, фактами не підкріплені.

-А можна і обдурити?!

-Та роки післявоєнні були - шанувальниками не розкидалися. А Мечислав красенем був: високий, плечі во! - Явдошка широко розвела руки, показуючи ширину плечей вогневика, - кулачища! А погляд який! Свердлив до п'ят. Матильда ​​і закохалася.

-А він її геть не любив?

-Вибач мені, дитинко, не розібралася я до кінця в ситуації, молода була. Він погрозив, та зник. Якби любив, то хіба відступився б?

-Напевно, поїхав шукати іншу Плетуху, щоб у її тіло підселити свою кохану?

-Може й так. Сподіваюсь не знайшов…

 

-Ух, жахи! Я аж забула навіщо прийшла, - здригнулася Степанія.

-Ти прийшла дізнатися, як із нареченими бути, - нагадала родичка, - дізналася я про це. Але побоююся, до смаку не прийдуть тобі мої вісті, - хитро посміхнулася Явдошка.

-Щось не подобається мені ваша посмішка, - примружилася Стьопка.

-Що ти, родичка, я з гарними звістками, - усмішка стала ще ширшою, - тільки так одразу ти не зрадієш.

-А коли зрадію?

-Після усвідомлення та прийняття своєї сутності.

 

«Сім четвергів та  всі у п’ятницю»

 

-Звернувшись до накопичених знань Свирянок я дізналася дещо, чого й сама не знала. Наречених неспроста сім штук.

-Мені теж було цікаво чому саме сім?

-Сімка – число Великих Божественних Таємниць, що мовою чисел означає Божественне втручання у Долю. Долю Свирянки.

-Тобто?

-Після становлення повноправною Свирянкою ти станеш вершителькою доль, а до того часу йде заготівля твоєї долі.

-Не зрозуміла...

1 ... 104 105 106 ... 131
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пані Язикатої Хати, Ялинка Ясь"