Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

Але сьогодні її раптом перемкнуло.

То я був брехуном, тепер ще й бабієм!

Яка вечірка з плавцями, дідько забирай?!

Вона б не погодилася поїхати туди просто так. Її змусили? Схопили?

У-у-у... від люті у мене страшний рик лунає на все кафе.

Хапаю папку, телефон і, махнувши Назару на двері, вибігаю на вулицю. Друг за мною, просить заспокоїтися.

- О ні, я не заспокоюся, - гарчу і гарчу. - Ваша з Арсом стратегія могла бути кращою. Але я не зможу чекати навіть до наступного тренування! Моя чуйка кричить про небезпеку! Без точного наведення занадто довго шукати місце для вечірки плавців. Нам потрібен той, хто підкаже правильний напрямок.

Більше друг не сперечається. Повідомляє тільки, що до будинку Дениса під'їде також Арс для допомоги в перехопленні.

Діємо шляхом виманювання. Назар наплів йому по телефону якоїсь нісенітниці про термінову зйомку для реклами, Арс кричав біля слухавки, що він і так красень, не треба його гримувати.

І це спрацювало!

Денис вийшов, а тут і ми йому на зустріч. Ну, я вже злий такий, що байдуже на все, відразу накидаюсь. Друзі стають з різних боків, щоб наш підозрюваний не вирвався.

- Ви чого, хлопці? Який Гліб, поясніть хоча б? - прикривається захисник, почувши від мене пряме питання.

Ну все, ось він і доводить мене - спробами вдавати нерозуміючого дурня. Попросив адже його бути відвертим, пояснити таємницю знайомства з плавцем. Бо він навіть був з нами в нічному клубі, коли футболісти билися проти нахабних амфібій.

Після першого удару Денис похитнувся, після другого впав.

- Згадав однокласника? Вже прояснилося, або додати? - шиплю на нього зверху.

- І що з того? Ми з ним не спілкуємося! - відгороджується, але вже не прикидається, що зовсім незнайомі.

Назар голосно пирхає, крутячи в руках не свій, а його телефон.

- А у тебе тут, Дене, цікаве листування, - показує на екран. - Дуже навіть спілкуєтесь. О-о... тобі навіть платили! Ось тут, ти скидав номер карти. Вимагав послуги оплатити. Які такі послуги? Часом, не анонімні записки?

Денис стрибає забрати телефон з компроматами, але я його тут же опускаю новим ударом на землю.

- Негайно зізнавайся, навіщо змовився з ним проти мене? За що мстилися? Якщо хочеш ще вижити, краще б тобі язика розв'язати.

Денис спльовує кров, морщиться. Помітно, не очікував, що зловлять, та ще й телефон як вдало Назар встиг витягнути.

- Йому потрібна була Аліна, не ти, - хрипить зрадницький захисник. - Я не знаю навіщо! Я хотів відмовити, але Гліб погрожував. Не тільки ти постраждав, Міхо. Мені теж дісталося.

- Ах, тобі дісталося!

З величезним співчуттям виписую кулаком зраднику в щелепу.

- Почекай, Міхо. Треба дізнатися місце, рано його ще вирубувати, - трохи приводить мене до тями Арс, поки Назар перекидає всю інформацію з телефону щура-Дениса.

Зрадника врятувало, що адресу швидко згадав. Дача одного з плавців, там вони частенько збираються. Майже як у нас, коли влаштовуємо збіговиська на подвір'ї Арса.

Напевно, є у нас багато спільного з плавцями, якщо брати саме команду Гліба для приклада. Ми спортсмени, любимо проводити весело час, змагатися, перемагати.

Але ми не крадемо чужих дівчат!

І не ведемо брудні ігри проти них!

Назар допомагає дотягнути зрадника в машину Арса. Ясна річ, ніхто його не випустить. Поки я не побачу мою дівчинку цілою і неушкодженою, взагалі життя захисника під загрозою.

Час не витрачаю, не чекаю нікого, мчу один без запрошення на вечірку.