read-books.club » Наука, Освіта » Основи кримінально-правової кваліфікації 📚 - Українською

Читати книгу - "Основи кримінально-правової кваліфікації"

196
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Основи кримінально-правової кваліфікації" автора В'ячеслав Олександрович Навроцький. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 103 104 105 ... 148
Перейти на сторінку:
склад злочину — це склад, який містить мінімальну кількість ознак, достатніх для того, щоб визнати діяння злочином. Такі ознаки виражають типову, таку, що найбільш часто зустрічається в житті ступінь суспільної небезпеки посягання. Якщо законодавець оптимально виразив ознаки простого складу злочину в законі, то саме стаття, чи частина статті, які передбачають ознаки такого складу, в більшості випадків застосовуються на практиці. Основний склад злочину є базовим для конструювання всіх інших видів складів злочину, які виділяються за ступенем суспільної небезпеки. Слід уточнити, що певну ступінь суспільної небезпеки, мають відповідні злочини, як явища дійсності, а не склади злочинів — поняття про ці явища.

Склади злочинів, які передбачають більш небезпечні посягання — кваліфіковані чи особливо кваліфіковані, чи менш небезпечні — привілейовані — обов'язково містять в собі ознаки основного складу цього ж злочину. Відповідні склади злочинів конструюються законодавцем шляхом вказівки на додаткові (до тих, які є в основному складі злочину) ознаки. Такі додаткові ознаки або є взагалі новими для певного злочину — вони відсутні в основному складі (наприклад, суспільно небезпечні наслідки — завдання великої матеріальної шкоди — в кваліфікованому складі шахрайства з фінансовими ресурсами (ч. 2 ст. 222 КК), або ж по новому характеризують зміст ознак, які наявні і в основному складі (наприклад, наслідки крадіжки, вчиненої у великих розмірах в ч. 4 ст. 185 КК, які більші за розміром, ніж характерні для складу злочину, передбаченого ч. 1 цієї ж статті КК).

Відсутність хоча б однієї ознаки основного складу злочину говорить про те, що ми маємо справу не з іншим видом складу певного злочину, а з складом зовсім іншого злочину, який має кваліфікуватися за іншою статтею кримінального закону. Тому викликає заперечення викладена в одному з підручників позиція, відповідно з якою кваліфікований склад злочину може утворюватися за рахунок "заміни" одних ознак складу злочину іншими, або ж коли "окремі елементи чи ознаки основного складу злочину перестають бути обов'язковими для кваліфікованого чи особливо кваліфікованого складу"[162]. Приклад, який наводиться для обґрунтування такої думки, аж ніяк не переконує в її правильності, скоріше — навпаки. Те, що в ч. 2 ст. 365 КК спеціально не названі суспільно небезпечні наслідки, які зазначені в частині першій цієї ж статті — "істотна шкода державним або громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб" — зовсім не означає, що при вчиненні кваліфікованого виду перевищення влади або службових повноважень така шкода не заподіюється. Перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжується насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями неодмінно тягне за собою істотну шкоду, принаймні, для авторитету держави, або органу чи установи, від імені яких діє винний, шкоду морального характеру для потерпілих осіб тощо. Тому такі наслідки є обов'язковими не лише для простого, але й для кваліфікованого виду даного злочину[163]. Такий висновок випливає ще й з загальновизнаного поняття службового злочину. Відсутність істотної шкоди в діях означає або те, що має місце не службовий злочин, а дисциплінарний проступок, або ж , що вчинено злочин проти особи чи проти громадського порядку.

Кваліфікований, особливо кваліфікований, привілейований склади злочинів

Кваліфікований склад злочину – це склад, який містить ознаки основного складу і одну чи кілька додаткових ознак, які підвищують суспільну небезпеку посягання. Ці ознаки можуть бути альтернативними, або ж становити собою обов’язкове поєднання (комбінацію) кількох ознак. Прикладом останнього є хоча б така кваліфікуюча ознака крадіжки та ряду інших злочинів, як вчинення посягання за попередньою змовою групою осіб. Вона має місце тоді, коли:

   1. у вчинення злочину як виконавці прийняли участь дві чи більше особи;

   2. вони змовилися між собою про спільне вчинення злочину;

   3. змова була попередньою.

Особливо кваліфікований склад злочину конструюється на тих же засадах, що й кваліфікований. Його специфіку виражає одна чи кілька ознак, які ще більше підвищують суспільну небезпеку посягання, порівняно з небезпекою основного чи кваліфікованого складу злочину. Особливо кваліфікований склад злочину так само, як і кваліфікований утворюється за рахунок "додавання" особливо кваліфікуючих ознак. Але додаватися вони можуть як до ознак основного, так і кваліфікованого складу злочину.

Таким чином, особливо кваліфікований склад злочину передбачає наявність ознак, обов'язкових для основного чи кваліфікованого складу злочину та особливо кваліфікуючих ознак. Тобто, за частиною 3, 4 або 5 статей (в яких звичайно й передбачається відповідальність за особливо кваліфіковані склади злочинів) діяння може кваліфікуватися лише тоді, коли встановлені також ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 чи 2 (інколи 3, 4) цієї ж статті КК. Так, застосування чи спроба застосування предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, кваліфікується як особливо кваліфіковане хуліганство лише за умови, що встановлено наявність дій, передбачених частинами 1, 2 або 3 ст. 296 КК. Відсутність в скоєному ознак основного чи кваліфікованого складу хуліганства означає, що діяння має кваліфікуватися не як хуліганство, а як інший злочин..

Привілейований склад злочину звичайно утворюється за рахунок додавання ознак, які зменшують суспільну небезпеку злочину, порівняно з небезпекою основного складу, а тим більше кваліфікованого чи особливо кваліфікованого. Тому такий склад злочину містить ознаки основного складу (або ж всі чи частину ознак кваліфікованого чи особливо кваліфікованого) та додатково ознаки, які названі в диспозиції статті кримінального закону.

Співвідношення між складами злочину, виділеними за ступенем суспільної небезпеки

Викладене означає що між складами злочину — основним, кваліфікованим, особливо кваліфікованим, привілейованим — існує співвідношення частини і цілого. При цьому основний склад злочину є "частиною" для кваліфікованого; основний або кваліфікований становлять частину особливо кваліфікованого; основний, кваліфікований або особливо кваліфікований становлять собою частину стосовно привілейованого складу злочину.

При кваліфікації злочинів вказане співвідношення між окремими видами їх складів повинно враховуватися наступним чином:

1) злочини, які мають основний та кваліфікований, особливо кваліфікований, привілейований склади не можуть утворювати ідеальну сукупність. В такому випадку одне діяння відноситься не до різних складів злочинів, а до різних видів одного і того ж складу, передбаченого, як правило, окремими частинами статті кримінального закону. Водночас, злочини, передбачені різними частинами однієї і тієї ж статті Особливої частини, можуть утворювати таку сукупність, якщо вони передбачають склади різних злочинів;

2) при конкуренції між вказаними видами злочинів пріоритет мають норми, які передбачають такі склади:

- кваліфікований — перед

1 ... 103 104 105 ... 148
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Основи кримінально-правової кваліфікації», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Основи кримінально-правової кваліфікації"