Читати книгу - "Місто кісток"

– Якщо тут Г’юґо, то й Годж неподалік, – прошепотів Джейс. – Нам час іти.

– Він стежить за тобою? – прошепотіла Клері. – Я маю на увазі Годжа.

– Ні. Просто він любить піднятися сюди, щоб подумати в тиші. Прикро, бо, як на мене, у нас була така захоплива бесіда. – Джейс беззвучно розсміявся.

Вони спустилися тим же шляхом, що і піднімалися, але тепер Клері все здавалося іншим. Джейс тримав її за руку, і по пальцях, зап’ясті та долоні пробігали легкі електричні імпульси. У голові роїлися питання, але, боячись усе зіпсувати, вона притримала їх на пізніше. Він сказав: «Прикро» – отже, вечір закінчено, принаймні, поцілунки.

Вони підійшли до дверей її спальні. Клері притулилася до стіни і подивилася на хлопця.

– Дякую за пікнік з нагоди мого дня народження. – Вона намагалася говорити якомога нейтральніше.

Він з неохотою випустив її руку:

– Йдеш спати?

«Це звичайна ввічливість», – нагадала собі Клері. Але Джейс і ввічливість не поєднуються між собою. І тоді вона спробувала відповісти запитанням на запитання:

– А ти хіба не втомився?

– Ніколи не був таким бадьорим, – тихо відказав він.

Джейс схилився поцілувати дівчину, схопивши її обличчя вільною рукою. Їхні губи зустрілися у поцілунку, спершу зовсім невинному, та коли пристрасть почала наростати, двері спальні прочинилися і в коридор вийшов Саймон.

Примружений, без окулярів і зі скуйовдженим волоссям, він все-таки чудово розгледів, що відбувається.

– Якого біса?

Клері мов ужалена відскочила від Джейса.

– Саймоне! Що ти… тобто… я думала, ти…

– Спав? Так. – Його засмаглі щоки спалахнули, як і завжди, коли хлопець був збентежений або засмучений. – Потім прокинувся, а тебе поруч немає. Тому я вирішив…

Клері не знала, що сказати. Ну чому вона не подумала про це? Чому не напросилася до Джейса? Відповідь була проста й жахлива водночас: Клері геть забула про Саймона.

– Пробач, – сказала вона, сама не зрозуміши, до кого зверталась.

Краєм ока дівчина зауважила, що на мить обличчя Джейса побіліло від люті. Проте коли вона знову глянула на хлопця, він мав звичний вигляд: невимушений, самовпевнений, трохи знуджений.

– Надалі, Клариссо, – зазначив він, – для уникнення таких ситуацій, будь-ласка, заздалегідь попереджай, що в твоєму ліжку інший чоловік.

– Ти збиралася з ним у ліжко? – Саймон виглядав приголомшеним.

– Смішно, правда? Ми б усі не помістилися, – сказав Джейс.

– Я не збиралася з ним у ліжко, – гаркнула Клері. – Ми просто цілувалися.

– Просто цілувалися? – вдавана образа в Джейсовому голосі зачепила її. – Як швидко ти відмовилася від нашого кохання.

– Джейсе.

Клері побачила у хлопцевих очах зловіщий вогонь і затихла. Продовжувати не було сенсу. На душі стало важко.

– Саймоне, уже пізно, – втомлено промовила вона. – Перепрошую, що ми тебе розбудили.

– Я теж перепрошую. – Він повернувся до спальні, гримнувши дверима.

На Джейсових губах заграла іронічна посмішка.

– Давай біжи за ним! Погладь його по голівці і скажи, що він – надзвичайний хлопець. Ти ж хочеш цього, чи не так?

– Припини! – сказала Клері. – Чому ти такий?

Джейс посміхнувся ще ширше.

– Чому який?

– Якщо злишся – скажи відверто, а не вдавай, ніби тобі все байдуже.

– Тобі варто було про це подумати перед тим, як лізти цілуватися.

Клері скептично поглянула на нього:

– То це я полізла до тебе цілуватися?

Джейс єхидно подивився на неї:

– Не хвилюйся. Для мене це теж не знаменна подія.

Клері дивилася, як Джейс іде геть коридором й відчувала, що одночасно хоче і розревітися, і наздогнати його, щоб добряче копнути. Та що б вона не обрала, Джейс лише поглузував би. Тому Клері просто розвернулась і пішла в спальню.

Саймон розгублено стояв посеред кімнати. Він знову начепив окуляри. У голові Клері знову пролунав єхидний голос Джейса: «Погладь його по голівці і скажи, що він – надзвичайний хлопець». Вона зробила крок до Саймона і завмерла, збагнувши, що в його руках її етюдник. Він був відкритий на тому малюнку, де дівчина зобразила Джейса з ангельськими крилами за спиною.

– Мило! Всі ті уроки в художній школі дають результат.

За інших обставин Клері обов’язково б вилаяла Саймона за те, що він узяв без дозволу