Читати книгу - "Ловець тіні, Донато Каррізі"

той факт, що в нас були тисячі років, щоб вивчити та розпізнати зло, ми ще й нині не в змозі пояснити, що штовхає подібного нам здійснити такий жорстокий вчинок суто із задоволення. В історичному відділенні Архіву гріхів — тому, що відкритий для вивчення, — є детальні записи про це. Наприклад, 1997 року після завершення навчання в університеті я захистив дисертацію щодо славнозвісного італійського «чудовиська» — убивці дітей. Охоплений нарцистичним розладом особистості, він ніколи не приховував жахливих подробиць своїх убивств, мало не вихваляючись своїми «подвигами». І не випадково, що, коли поліціянти влаштували на нього погоню, він залишив для них записку в телефонній будці, де так і підписався: «Монстр». Так само в Архіві гріхів зберігається зізнання юнака, який вчиняв схожі злочини. Слова, якими він описував те, що відбувалося у нього в голові під час убивств отих невинних, дуже схожі на ті, якими скористався мій монстр. Різниця лише в тому, що юний грішник, чиє розкаяння зберігали в Архіві, жив у першій половині шістнадцятого століття!

— Ти дипломований спеціаліст з права та кримінології, тобі добре відомі найтемніші закутки людської свідомості. Чи є ще щось у цій царині такого, що тебе дивує або досі захоплює зненацька?

— Отець Джонатан мене попереджав, що деякі речі з почутого від нього можуть здатися мені неприйнятними. Інколи доводилося визнавати свою цілковиту неготовність перед певними проявами зла. Я дуже ретельно добирав історії, про які розповідаю у своєму романі, намагаючись на піддатися спокусі розповісти занадто багато подробиць із тих справ, матеріали яких вивчав. Людська природа має одну химерну властивість: її небезпечно приваблює все лихе. Саме вона, приміром, змушує нас засуджувати вбивцю дітей і водночас із нездоровою цікавістю стежити за новинами про нього в пресі. І відомо, що набагато краще запам’ятовуються імена вбивць, аніж їхніх жертв…

— Багато деталей у цьому романі є правдивими чи навіть історичними фактами, не лише Апостольська пенітенціарія. Ти можеш розповісти нам щось більше про Братство Юди, наприклад?

— В епоху Середньовіччя деякі християни твердо увірували в необхідність охороняти зло в історії, тому що тільки завдяки йому люди ще відчувають потребу в Богові й насамперед — у Церкві.

Але ж яким чином можна було примирити зло з вірою?

Знайдене розв’язання було просте: залучити злих до віри без їхнього відома. Вони мусили далі діяти на користь зла, однак воно мало служити добру. Щоб досягти поставленої мети, розпочали залучати нових послушників серед злочинців, прикриваючись обманною обіцянкою, буцімто вони поклонялися дияволові. У їхньому храмі стояла антропоморфна статуя: чоловік з вовчою головою. Однак лише справжні члени братства знали, що під маскою вовка ховався лик Христа. Решта молилися отій істоті, яку вважали злою, а насправді зверталися у своїх молитвах до сина Господа.

Єресь Братства Юди суворо каралася інквізицією.

— Скільки часу ти працював над романом, зокрема над вивчення документів, збиранням матеріалів та безпосереднім написанням?

— Я написав цей роман протягом одного року, однак його задум виник значно раніше. Історії, місця та сюжетні лінії є результатом пошуків та роботи з літературою, і насамперед — це щедрий подарунок низки друзів-римлян, які ділилися зі мною розповідями протягом багатьох років. Це їм я маю завдячувати знанням легенд та таємниць, це вони водили мене до дуже секретних і втаємничених куточків столиці. Уявіть собі, що я відчував, приміром, коли дізнався про існування справжнього лісу у два гектари в серці міста Ватикан!

— Які стосунки в тебе з Римом?

— Ті, хто не народився в Римі чи не прожив там значну частину свого життя, не можуть знати, що насправді приховує найдавніше місто світу. Рим ось уже багато років дарує мені свій прихисток. Отже, я можу сміливо говорити, що іншого такого місця немає в цілому світі. Не випадково, хай би хто сюди приїхав, він завжди відчує свою приналежність до цього місця й відразу зрозуміє, що визначення «Вічне місто» є цілком справедливим.

Подяка

Стефано Маурі, моєму видавцеві. Фабріціо Кокко, моєму редактору. Джузеппе Страццері, директору видавництва Longanesi. Раффаеллі Ронкато. Крістіні Фоскіні. Елені Паванетто. Джузеппе Солменці. Ґраціеллі Черутті.

Луїджі Бернабó, моєму агентові.

Мікеле, Оттавіо та Віто, моїм свідкам. Акілле.

Антоніо та Ф’єттіні, моїм батькам.

К’ярі, моїй сестрі.

Елізабетті, невід’ємній (половині).

ЖАХЛИВІ ТАЄМНИЦІ ВІЧНОГО МІСТА В НОВОМУ РОМАНІ МЕГАПОПУЛЯРНОГО ІТАЛІЙСЬКОГО АВТОРА

Донато Каррізі — італійський письменник, сценарист і режисер. Після університету, де він вивчав право й кримінологію, працював адвокатом, але 1999 року змінив царину діяльності й почав писати. Перший роман письменника, «Підказувач» (il suggeritore), здобув п’ять світових літературних премій, права на переклад було продано у двадцять країн. За його романом «Дівчина в тумані» (La ragazza nella nebbia) знято фільм із Жаном Рено у головній ролі. «Ловець тіні» продовжує цикл книжок про Маркуса та Сандру.

Маркус — спеціаліст з аномалій, що мас здатність бачити послання зла в найзаплутаніших злочинах. Сандра — інспекторка-криміналістка, чия робота полягає в фотографуванні місць, де сталося вбивство. І коли в Римі стаються жахливі вбивства і місту загрожує страшенна небезпека, вони об’єднують зусилля, щоб упіймати чудовисько. Але як це зробити без речових доказів та будь-яких підказок? Їм доведеться розкрити складну таємницю, дослідити Архів гріхів та запізнатися з Дияволом. Динамічна, заплутана та неймовірно захоплива історія про вічне протистояння Добра і Зла, від якої неможливо відірватися.

Примітки

1

Переклад Івана Огієнка.

2

Переклад Максима Рильського. (Тут і далі прим. пер.)

3

Тераса Пінчо (іт. Terrazza del Pincio) — оглядова тераса на пагорбі Пінчо, з якої відкривається чудовий краєвид на П’яцца-дель-Пополо, що розташована внизу.

4

сучасній Італії квестор (від іт. questore) — вище поліційне звання. Він очолює державну поліцію (від іт. Polizia di Stato) в провінції та великому місті, а його відомство називають квестура.

5

Походить від одного з діалектних слів італійської мови (a m’arcord), що означає «я згадую» (іт. Io mi ricordo), а також слово містить корені слів «кохання», «гіркий» та «нитка».

6

Вуаєризм (від фр. Voyeur) — явище, пов’язане з прихованим спостереженням за людиною: підглядання за сексуальним актом, актом дефекації, сечевипускання з метою