read-books.club » Жіночий роман » Зіграй мою наречену, Холод Влада 📚 - Українською

Читати книгу - "Зіграй мою наречену, Холод Влада"

175
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Зіграй мою наречену" автора Холод Влада. Жанр книги: Жіночий роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 101 102 103 ... 112
Перейти на сторінку:
Розділ 55. Сергій.

Декілька наступних днів Надя була дуже зайнята.

Раніше мені чомусь здавалося, що у акторів повно вільного часу... Зйомки ж не постійні. Але виявилося що не все так просто.

Всю суботу і неділю Надя то працювала, то готувалася до зйомок і це при тому, що наступний тиждень вони все ще добирали акторів.

Її партнером за зйомками було обрано дуже популярного актора. Саме в той момент, коли я почув його прізвище, я раптом зрозумів, що цей проет і стане справжньою реінкарнацією її акторської кар’єри.

В суботу та неділю ми встигали лише повечеряти разом, а потім я віз її додому.

Я чомусь думав, що вже на цих вихідних ми знайдемо квартиру, але все виявилось не так.

З понеділка Надю весь тиждень запрошували на кастинг інших акторів до нового фільму. Так як вона була ключовим головним персонажем, то режисер мало не кожного актора перевіряв через гру з Надею.

Вона була дуже стомлена всі ці дні, тож я, авжеж, не хотів її грузити пошуками квартири і подібним, тому ми знов лише вечеряли разом.

Замість того я вирішив звернутися до агенції, яка спеціалізується на таких речах.

Окрім того, я й сам почав займатися роботою. Ще в Харкові я приглядів декілька хороших місць для відкриття першого магазину. А тепер, коли приїхав до Києва, то нарешті міг подивитися їх вживу.

Авжеж, у вихідні мені ніхто нічого не показував, але вже в понеділок я почав їздити і все досліджувати.

Паралельно я продовжив роботу з документами. Зрозумів, що мені все ж вже прямо зараз потрібен секретар. Але в об’яві я написав, що шукаю «помічника». Обов’язково хлопця з юридичною освітою і, бажано, з хоча б маленьким, але досвідом.

Вирішив подати об’яву на сайтах з пошуку роботи. В об’яві я написав, що шукаю «помічника». Обов’язково хлопця з юридичною освітою і, бажано, з хоча б маленьким, але досвідом. Доволі швидко знайшов декілька кандидатів, резюме яких підходили.

Подзвонив їм, призначив зустріч в кафе, по черзі, по сорок хвилин на кожного.

Так, місце не дуже офіційне, але офісу в мене ще не було, тож...

Поговорив з кожним. Перший був явно зовсім несерйозним. Постійно дивився по сторонах, не міг зосередитися.

Другий був надто скутим, але з найкращою освітою.

Я вже подумав, що сьогодні мені нічого не світить, коли нарешті почав співбесіду з третім кандидатом. Це був молодий хлопець на ім’я Денис, який цього року закінчив університет і встиг пару місяців попрацювати секретарем в одній фірмі. Він мав дуже позитивні відгуки від свого начальника(я читав його рекомендальний лист).

З Денисом було легко спілкуватись і, до того ж, він був «в темі» ведення подібного бізнесу, бо до цього якраз був помічником директора продовольчого магазину.

—...Думаю, мені підходиш саме ти, Денисе, — я усміхнувся. — Коли зможеш приступити до роботи?...

***

— Я такий радий, що ти таки приїхала, — я обіймав Надю.

Ми сиділи на дивані в мене в номері і дивилися телевізор. Сьогодні вона сама подзвонила мені і спитала, чи не можу я забрати її разом з речами.

Виявилося, вона просто хотіла нормально пояснити все бабці, з якою жила. Схоже, вона навіть допомогла їй з виставлянням оголошень для пошуку нового співмешканця.

А я вже такого собі надумав... Капець. Інколи треба просто менше думати.

— Я теж, — вона поклала голову мені на плече.

— Правда, в отелі не дуже зручно. Мені тут все якесь чуже, не знаю, — чесно сказав я.

— Можемо зараз щось пошукати, — запропонувала Надя, усміхнувшись.

— Так, було б непогано... А то в тебе останнім часом дуже багато зйомок, не зрозуміло, коли ще буде час.

— Ця роль, яку я зараз граю, дуже цікава, — раптом сказала вона, посміхнувшись. — Я граю старосту класу, яка поїхала на зустріч випускників через десять років після закінчення школи і яка зустрічається там зі своїм шкільним коханням...

— Ого, — здивувався я. — А хто твій напарник? Красень якийсь?

— Мені не можна розголошувати його ім’я, — вона зітхнула. — Я підписала контракт про нерозголошення, але якщо хочеш, то...

— Ні, не кажи, — я зупинив її. — Дотримання контракту — це дуже важливо. Але що тепер будеш робити з кіношколою? Хіба в тебе є на неї час зараз?

— Так, я вже говорила і з Віталієм, і з Микитою, — вона кивнула. — Допрацьовую наступний тиждень коли треба, поки мені шукають заміну...

 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 101 102 103 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зіграй мою наречену, Холод Влада», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зіграй мою наречену, Холод Влада"