Читати книгу - "Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи"

Див. Монтень, Проби, кн. І, розділ XXI «Про силу нашого виображення»; про Парацельса див.: Koyré A. Mystiques, spirituels et alchimistes du XVI siècle allemand. — Paris, 1955. — P. 58; про Д. Бруно див: Klein R. L’imagination comme vêtement de l’âme chez Marcile Ficin et Giordano Bruno… — P. 74 ss; про Я. Бьоме див.: Koyré A. La philosophie de Jacob Boehme. — Paris, 1929. — P. 263; про Новаліса та Баадера див.: Faivre A. L’imagination créatrice… — P. 375—382.

202

Novalis, Le brouillon général. — Paris, 2000. — § 826. — P. 215: «Виображення є […] позамеханічною силою».

203

Bacon R. Opus tertium / Ed. Brewer. — London, 1859. — P. 95—96.

204

Див. Faivre A. L’imagination créatrice…

205

Goethe. Les affinités électives // Goethe Romans. — Paris, 1954. — I, 11 ; II, 11 — P. 219, 337.

206

Див. нижче, параграф 10, c. 141—144.

207

Див.: Koyré A. La philosophie de Jacob Boehme… — P. 214, 218, 481.

208

Див. вище, параграф 6, с. 83—84.

209

Макробій, Коментарі до сновидіння Сципіона Африканського, І, II, 20 / Укр. пер. с. 19.

210

Прокл, Коментар на Державу; Kroll, T. І, S. 107; Festugière, T. III, р. 50. Як демонструє Фестюж’єр (Festugiere, р. 49, n. 3), йдеться про Порфирія.

211

Таємницю Абідоса коментує Е. де Пляс (див. посилання у наступній примітці, р. 186, n.2). Згідно з давніми єгипетськими традиціями саме в Абідосі, місті у Верхньому Єгипті було поховане тіло Озіріса.

212

Ямвліх, Єгипетські містерії, VI, 7 / переклад Е. де Пляса зі змінами (Jamblique, Les mystères d’Egypte / Ed. et trad. E. de Places, Paris, 1966, p. 248, 11 ss).

213

Див.: Cremer F.W. Die chaldaischen Orakel und Jamblich De mysteriis, S. 13, n. 49. Кремер вважає, що такі уявлення виникли під впливом «Халдейських пророцтв».

214

Порфирій, Про утримання, II, 49.

215

Переклад найбільшої частини промови можна знайти у Ж. Даґрона: Dagron G. L'Empire romain d’Occident au IV siècle et les traditions politiques de l'hellenisme. Le temoinage de Thémistios // Travaux et Mémoires. Centre des recherches d’histoire et civilisation byzantines. — Paris, 1968. — T. 3. — P. 168—172 (p. 170).

216

Фемістій, Йовіану з нагоди його консулату, 69, b 3 / Hrsg. Dindorf, 1832, S. 82, 10. Див., також, Промову про релігію, там само, 159 b, S. 194.

217

Гомер, Іліада, II, 400 / Пер. Б. Тена.

218

Ідіомний вираз, що відсилає до Платон, Софіст, 226 а, який цитує прислів’я «однією рукою не впіймаєш», що означає: потрібно застосувати для цього усі свої сили.

219

Платон, Тімей, 28 с.

220

Латинський текст можна прочитати у Пруденція, Психомахія. Проти Сіммаха / Trad. Lavarenne, Paris, 1963. — P. 110 (Relatio Symmachi, § 10).

221

Плотин, Еннеади, II, 9 [33], 9, 35.

222

Юліан, Проти Гераклея, 11ь 216 b—d; Rochefort, р. 59.

223

Див. також Прокл, Коментар на Державу, Bd. І, S. 81, 12 Kroll ; T. І, р. 97—98 Festugière; а також: Bd. І, S. 84, 26 Kroll ; T. І, р. 101 Festugière.

224

Юліан, Проти Гераклея, 12, 217 с, р. 60 Rochefort.

225

Юліан, Промова про Царя-Сонце, 28, 148 а—b, р. 124 Lacombrade.

226

У Платона (Федр, 265 b) телестична нестяма (посвячення в таїнства) приписується Діонісу.

227

Див. Hadot І. Die Stellung des neuplatonikers Simplikios zum Verhaltnis der Philosophie zu Religion und Theurgie // Mataphysik und Religion, Akten des internationalen Kongresses vom 13—17 Mârz 2001 in Würzburg / Hrsg. Th. Kobusch, M. Erler. — München-Leipzig, 2002. — S. 325, цитує Гієрокла, Коментар на Золоті Вірші, XXVIII, 26, S. 118, 10 Köhler. В перекладі Маріо Меньє (Hiéroclès, Commentaire sur les Vers d’Or des pythagoriciens, Paris, 1979, p. 330) «телестичний» замінено на «початковий»

228

Див. Lewy H. Chaidaean Oracles and Theurgy. — Paris, 1978. — P. 252—254.

229

Юліан, Проти Гераклея, 11, 216 c, p. 61, Rochefort; див. Гермій, Коментар на Федр, р. 87, 6 Couvreur.

230

Bouyancé P. Théurgie et télestique néoplatoniciennes // Revue de l’histoire de religions. — 1955. — n. 147. — p. 189—209.

231

Див. Прокл, Коментар на Тімей, t. I, р. 273, 10 Diehl; t. II, p. 117 Festugière. Див. з цього приводу: Hadot I. Die Stellung des neuplatonikers Simplikios… — S. 327.

232

Див. Liefferinge van C. La Théurgie. Des Oracles chaldaïques à Proclus. — Liège, 1999. — P. 268.

233

П. Буаянсе в «Неоплатоністській теургії і телестиці» (Op.cit.) вважає, що йдеться про орфічну традицію.

234

Варон у Августиновому «Граді Божому» (VII, 5); Плотин, Еннеади, IV, 3, [27], 11.

235

Див. з цього приводу тексти Гієрокла (Коментар на Золоті Вірші, XXVI, 7, 21, 24, S. 113—117 Kölher) перекладені та коментовані І. Адо в: Simplicius. Commentaire sur le Manuel d’Epictète. — Paris, 2001. — P. CLII—CLVI.

236

Юліан, Проти Гераклея, 12, 217 d, р. 61 Rochefort.

237

Прокл, Коментар на Державу, Bd. II, S. 108, 18 Kroll ; t. III, р. 51 Festugière.

238

Ibid., Bd. І, S. 82 Kroll ; t. I, р. 98 Festugière.

239

Ніцше, По той бік добра і зла, Вступ.

240

Див. вище, параграфи 4—6.

241

Seznec J. La survivance des dieux antiques. Essai sur le rôle de la tradition mythologique dans l’humanisme et dans l’art de la Renaissance. — Londre, 1940. Див. критику E. Ґарена: Garin E. Moyen Âge et Renaissance. — Paris, 1969. —