Читати книгу - "Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи"

in Plotinus. Treatise against the Gnostics // Neoplatonism and Early Cristian Thought. Esays in Honour of A.H. Armstrong. — London, 1981. — P. 124—137. Див.: Плотин, Трактат 31 (V, 8), 13.

168

Натяк на афоризм Геракліта.

169

Макробій, Коментарі на Сновидіння Сципіона Африканського, 1, II, 17 / Пер. В. Андрушка (паралельно: Прокл, Коментар на Державу / Trad. A.-J. Festugière, t. III, р. 50)

170

Платон, Тімей, 48 с.

171

Mittelstrass J. Die Rettungder Phanomene. — Berlin, 1962. — S. 129.

172

Див. визначення Природи у Прокла, Коментар на Тімей / Trad. А.-J. Festugière, t. I, р. 35—40.

173

Порфирій, Лист Анебону, 12, грецький текст та італійський період: Porfirio. Lettera ad Anebo / A cura di A. R. Sodano. — Napoli, 1958. — P. 25, 1—2. Див.: Pépin J. Mythe et alégorie… — P. 465.

174

Про різницю між алегоричними методами стоїків та неоплатоніків див.: Bernard W. Zwei verschiedene Methoden der Allegorese in der Antike // Wolfenbütteler Forschungen. — Bd. 75. Die Allegorese des antiken Mythos / Hrsg. H.-J. Horn, H. Walter. — Wiesbaden, 1997. — S. 63—83.

175

Макробій, Коментарі до Сновидіння Сципіона Африканського, І, II, 20 / Укр. пер.: с. 19. Див. наступний параграф, с. 91.

176

Плотин, Трактат 38 (VI, 7), 8—14 / Trad. P. Hadot. — Paris, 1988 (див. також Вступ до цього видання, р. 31—36).

177

Порфирій, Сентенції, § 29 / Hrsg. Е. Lamberz. — Leipzig, 1975. — S. 19.

178

Я не вдаюся тут до розгляду деталей викладу, який я здійснив у іншому місці (Hadot P. Porphyre et Victorinus. — Paris, 1968. — T. І. — P. 187, 197 n. 7, 332 n. 8) і який дає змогу реконструювати теорію образного тіла у Порфирія. Вже в 1913 році Бідез (Bidez J. Vie de Porphyre. — Gand, 1913. — P. 89 n. 1) окреслив її у загальних рисах. Див. також: Hadot І. Le problème du néoplatonisme alexandrin. — Paris, 1984. — P. 100—101. Розділ 29 «Сентенцій» Порфирія уточнює, що тіло з етеру відповідає розумній душі, сонячне тіло — уяві. Але Сінезій, під впливом Порфирія, твердить, що виображення є першим тілом душі. Для нашого розгляду досить констатувати, що виображення визначається як тіло душі.

179

Сінезій, Трактат про сни, 5, грецький текст та італійський переклад: Sinesio di Cirene. І sogni / Intoduzione, traduzione et commenta di D. Susanetti. — Bari, 1992. — P. 53.

180

Sheppard A. The Mirror of Imagination. The Influence of Timaeus 70 e ff. // Ancient Approaches to Plato’s “Timaeus”. Bulletin of Institute of the Classical Studies. University of London. Institute of Classical Studies. — 2003. — Supplément 78. — P. 203—212. Шепард демонструє, що цей образ заснований на уривку 71 е «Тімея».

181

З приводу Прокла див.: Charles A. L’imagination miroir de l’âme selon Proclus // Le néoplatonisme. Colloque international du CNRS, 1969. — Paris: CNRS, 1971. — P. 241—251.

182

Макробій, Коментарі…, І, XI, 12 / Пер. В. Андрушка зі змінами, укр. пер.: с. 51. Макробій насправді передає спільну думку неоплатоніків, а отже Порфирія, див. Порфирій, Сентенції, § 29.

183

Див. вище, параграф 1, с. 17—20.

184

Грецький текст міститься в: Westerink І.G. The Greek Commentaries on Plato’s Phaedo. — Vol. I. Olympiodoros. — Amsterdam, 1976. — P. 96. Вестерінк вважає, що формула «Виображення у довгих покривалах» могла прийти від якогось кініка (Кратет Фіванський) чи від Тіона Фліунтського. Як би там не було, він повідомляє про можливу близькість з Порфирієм (Сентенції, § 40 / Lamberz, S. 48, 7) де виображення і покривало (kalumma) пов’язані між собою. Про зв’язок між міфом і людською уявою див.: Olympiodore. In Gorgiam. — Leipzig, 1970. — S. 237, 14 ; Westerink I.G. The Greek Commentairies… P. 239, 19.

185

Див. вище, параграф 2, с. 28. Насправді в «Одіссеї» (V, 43 і далі) Гермес чи розум приходить на допомогу Одіссею, в’язню Кліпсо, але цього разу він не використовує рослини молі, що служить для відвернення прокляття Кіркеї.

186

Макробій, Коментарі…, І, II, 17 / Укр. пер. с. 18.

187

L’imagination comme vêtement de l’âme chez Marsile Ficin et Giordano Bruno // Klein R. La forme et l’intelligible. — Paris, 1970. — P. 65—88.

188

Макробій, Коментарі…, І, II 18—19 / Укр. пер. с. 19.

189

Ямвліх у «Житті Піфагора» (17, § 75 / Introd., trad. et notes par I. Brisson, A.-Ph. Segonds. — Paris, 1996. — P. 43) також натякає на заборону розголошувати таємниці Елевсинських божеств.

190

Текст Ґійома де Конша можна знайти в: Dronke P. Fabula. Explorations into the Uses of Myth in Mediaeval Platonism. — Leyden-Koln, 1974. — P. 75.

191

Raby F.J.E. Nuda Natura and Tweltb Century Cosmology // Spéculum. — 1968. — 43. — P. 72—77.

192

Див. нижче, параграфи 19 і 22, С. 300—317 і 371—378.

193

Panofski Е. Essais d’iconologie. — P. 223—233.

194

Wind E. Mystères païens de la Renaissance. — Paris, 1992. — P. 157—166.

195

Panofski Е. La Renaissance et ses avant-courriers dans l'art d'Occident. — Paris, 1976. — P. 194—195.

196

Kemp W. Natura. Ikonographische Studien zur Geschichte und Verbreitung einer Allegorie. — Tübingen, 1973. — S. 19.

197

Порфирій, Про одухотворення ембріона / Kalbfleisch S. 42, 6; tr. fr. А.-J. Festugière : La Révélation d’Hermès Trismégiste, t. II, p. 277.

198

Плотин, Еннеади, III, 8, [30], 2, 3—6.

199

Порфирій, Про одухотворення ембріона / Kalbfleisch S. 42, 6; tr. fr. А.-J. Festugière : La Révélation d’Hermès Trismégiste, t. II, p. 277.

200

Цікава панорама цієї традиції міститься у: Faivre A. L’imagination créatrice (fonction magique et fonction mythique de l’image) // Revue d’Allemagne. — 1981. — 13. — P. 355—390.