Читати книгу - "Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
778
Lomazzo G.P. Trattato dell’arte délia pittura, scoltura et architettura. — Milan, 1585, цитується y 1753 році В. Гоґартом (Hogart W. L’analyse de la beauté / Tr. O. Brunet. — Paris, 1963. — P. 140).
779
Див.: Richter J.P. The Literary Works of Leonardo da Vince. — London, 1939. — T. I. — n. 48. — P. 29. Я зобов’язаний атрибутуванням цього тексту Леонардо да Вінчі моєму другові Луї Франку, за що я йому щиро вдячний.
780
Panofski Е. Essais d’iconologie… — P. 258—259.
781
Hogart W. L’analyse de la beauté… — P. 182. Втім йому на цьому шляху передує французький фізик і математик Антуан Паран (1666—1716), див.: Brunet О. Introduction // Hogart W. L’analyse de la beauté…; Dobai J. William Hogart et Antoine Parent // Journal of the Warburg and Courtauld Institutes. — 1968. — N. 31. — P. 336—382.
782
Про це питання див.: Podro М. The Drawn Lines from Hogart to Schiller. Sind Briten hier. Relations between British and Continental Art, 1680—1880. — München, 1961. Див. також статтю: Düsling W. Schönheitslinie // Historisches Worterbuch der Philosophie. Bd. 8. — 1992, в якій на жаль не йдеться ні про Равесона, ні про Берґсона, ні про Мерло-Понті.
783
Goethe J.W. Spiraltendenz der Végétation, HA, Bd. 13, S. 130 u.w.
784
Goethe J.W. Fossiler Stier, HA, Bd. 13, S. 201.
785
Ґьоте є більш критичним стосовно тих, кого він називає «хвильовиками» чи «змієвиками» (див.: Goethe J.W. Der Sammler und die Seinigen, HA, Bd. 12, S. 92—93), закидаючи їм брак сили.
786
Потрібно прочитати дуже переконливі сторінки, які світлої пам’яті Д. Жаніко присвячує теорії звивистої лінії у Равесона, Берґсона та Мерло-Понті (Janicaud D. Une généalogie du spiritualisme français. Aux sources du bergsonisme. Ravaisson et la métaphysique. — La Haye, 1969. — P. 11, 53—56). Його досягненням є висвітлення непорозуміння, характерного для інтерпретацій Леонардо да Вінчі усіма трьома філософами.
787
Ravaisson F. Dessin // Buisson F. Dictionnaire de pédagogie. — Paris, 1882. — P. 673.
788
Ravaisson F. Testament philosophique… — P. 83.
789
Ibid. — P. 133.
790
Ibid. — P. 83.
791
Ibid. — P. 133.
792
С. 297 — фр. слово grâce позначає одночасно цілу групу понять, зокрема «доброту», «милосердя», «милість», «помилування», «благодать», а також «грацію» — шарм, привабливість, витонченість, від спільної назви давньогрецьких богинь харит, в лат. традиції — грацій. — Прим. перекладача.
793
Bergson H. La vie et l’oeuvre de Ravaisson // La pensée et le mouvant… — P. 280.
794
Див. вище, c. 287—290 (В електронній версії — параграф 3 Походження форм розділу 18. — Примітка верстальника).
795
Klee P. Théorie de l’art moderne… — P. 45.
796
Див. нижче, c. 301—302 (В електронній версії — параграф 6 Космічний екстаз розділу 18. — Примітка верстальника).
797
Див. з цього приводу тексти, зібрані Н. Вандьє-Ніколя під назвою «Естетика і живопис пейзажу в Китаї. Від витоків до династії Сун» (Van-dier-Nicolas N. Esthétique et peinture de paysage en Chine. Des origines aux Song. — Paris, 1987).
798
Ibid. — P. 113.
799
Ibid. — P. 114.
800
Перекладаючи таким чином Π. Рікманс натякає на глибоку гру слів Поля Клоделя, для якого пізнання є «спів-народженням», див. вище, параграф 17, с. 275.
801
Shitao. Les propos sur la peinture du moine Citrouille-Amère… — P. 69.
802
Ibid. — Р. 72.
803
Дорогий Ґьоте вираз, див. нижче, параграф 20, с. 328—337.
804
Carus C.G. Neuf lettres sur la peinture de paysage / Présentation par Marcel Brion // Carus C.G., C.D. Friedrich. De la peinture de paysage dans l’Allemagne romantique. — Paris, 1988. — P. 103.
805
Ґьоте, Страждання молодого Вертера, лист від 10 травня.
806
Рунге Ф.О. Лист від 9 березня 1802 // Runge Ph.O. Briefe und Schriften / Hrsg. von P. Betthausen. — Berlin, 1981. — S. 72. Див.: Gode von Aesch A.G.F. Natural Science in German Romanticism. — New York, 1941. — P. 132—133.
807
Van Gogh V. Lettres à son frère Théo. — Paris, 1988. — P. 418.
808
Conversations avec Cézanne… — P. 110.
809
Ibid. — Р. 122.
810
Ibid. — Р. 124—125.
811
Стосовно теми наступного викладу див. два чудові твори. В одному з них (Kemp W. Natura. Ikonographische Studien zur Geschichte und Verbreitung einer Allegorie. Dissertation. — Tübingen, 1973) можна знайти також усі інші типи уявлення про Природу; іншим є: Goesch A. Diana Ephesia. Ikonographische Studien zur Allegorie der Natur in der Kunst vom 16.—19. Jahrhundert. — Frankfurt, 1996 (див. також статтю того ж автора: Diana Ephesia // Der Neue Pauly, Rezeptions- und Wissenschaftsgeschichte. — Bd. 13. — Stuttgart-Weimar, 1999). Див. також статтю: Parlasca Kl. Zur Artemis Ephesia als Dea Natura in der klassizistischen Kunst // Studien zur Religion und Kultur Kleinasiens. Festschrift für Philip Karl Dörner / Hrsg. S. Sahin, E. Schwertheim, J. Wagner. — Leyden, 1978. — Bd. II. — S. 679—689; Thiersch H. Artémis Ephesia. Eine archäologische Untersuchung. Abhandlungen der Gesellschaft der Wisenschaften zu Göttingen. Philolog. Hist. Klasse. — 3. Folge. — Nr. 12. — Berlin, 1935.
812
Див. Kemp W. Natura… — S. 18; Goesch A. Diana Ephesia… — S. 24.
813
Див., наприклад, репродукцію Фонтану Регенерації[1146] (La Fontaine de la Régénération) відкритого 10 серпня 1792 року: Baltrusaitis J. La quête d’Isis. — Paris, 1967. — P. 29.
814
Див. статтю «Природа» в: Gravelot H.F., Cochin Ch.N. Iconologie par figures. — S.I., 1791.
815
Див. статтю
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи», після закриття браузера.