Читати книгу - "Поліція"

Сигарета легко стрибала між губами Харрі, коли він сказав:

— Зовсім ні.

— Це неможливо, забудь, — сказав Бйорн. — Люди думають, що балістична експертиза одного пістолета займає п’ять хвилин, бо таке враження створюється після перегляду серіалу "CSI: місце злочину". Навіть поліцейські, які звертаються до нас, так думають. Насправді перевірка одного пістолета займає майже цілий день. Усіх? Тільки в поліцейському окрузі Осло… скільки поліцейських?

— Тисяча вісімсот сімдесят два, — відповіла Катрина.

Вони поглянули на неї.

Вона знизала плечима:

— Прочитала у річному звіті Поліцейського управління Осло.

Вони не зводили з неї очей.

— Телевізор в гуртожитку не працює, а я не могла заснути, вдоволені?

— У будь-якому випадку, — сказав Бйорн, — у нас не вистачить ресурсів. Це неможливо.

— Найважливіше зі сказаного тобою — це те, що навіть поліцейські думають, ніби експертиза займає п’ять хвилин, — вимовив Харрі, випускаючи сигаретний дим у вечірнє небо.

— Он як?

— Вони гадають, що цю операцію цілком можна провести. Отже, що станеться, коли вбивця дізнається, що його службовий пістолет перевірятимуть?

— От хитрий чортяка, — пирхнула Катрина.

— Що? — запитав Бйорн.

— Він поспішить заявити про пропажу або крадіжку пістолета, — відповіла Катрина.

— А це ж бо нам і потрібно, — сказав Харрі. — Але може статися й так, що він нас випередив, тому ми розпочнемо з того, що роздобудемо список службових пістолетів, оголошених утраченими після вбивства Калснеса.

— З цим є проблема, — зауважила Катрина.

— Атож, — сказав Харрі, — чи піде начальник поліції на те, щоб розіслати наказ, який на практиці оголошує усіх його підлеглих підозрюваними? Звичайно, він насамперед уявить собі газетні заголовки, — Харрі вказівним пальцем намалював у повітрі витягнутий прямокутник. — "Голова поліції підозрює усіх своїх", "Керівництво втрачає контроль"?

— Ну, не надто правдоподібно звучить, — сказала Катрина.

— Гаразд, — відповів Харрі. — Можеш говорити про Бельмана усе, що завгодно, але він принаймні не тупак і знає, що для нього краще. Якщо нам вдасться довести вірогідність того, що вбивцею може бути один із поліцейських, якого ми рано чи пізно візьмемо, незалежно від його бажання співпрацювати, він зрозуміє, що скоріше виглядатиме ще гірше в очах громадськості порівняно із начальником поліції, який гальмуватиме розслідування з чистого боягузтва. Тому ми повинні переконати його, що перевірка своїх людей покаже світові: поліція хоче перевернути усі камені в цій справі, яка б гидота під ними не ховалася. Що це продемонструє мужність, уміння керувати, мудрість, ну і таке інше.

— І ти думаєш, що тобі вдасться переконати його в цьому? — пирхнула Катрина. — Якщо я добре пам’ятаю, ім’я Харрі Холе стоїть одним із перших у списку тих, кого він ненавидить.

Харрі похитав головою і загасив сигарету:

— Я доручив це Гуннару Хагену.

— І коли це станеться? — запитав Бйорн.

— Прямо зараз, — сказав Харрі й подивився на сигарету.

Вона була докурена майже до фільтра. Він відчував бажання викинути її, подивитися, як хвіст з іскор намалює параболу у мороці, злетівши вниз по похилій, трохи сяйливій мармуровій поверхні, поки не впаде в чорну воду і не згасне. Що йому завадило? Сама дія чи покарання? З росіянином, якого він убив у барі "Нірвана", було просто: самооборона, або він тебе, або ти його. Але в так званому нерозкритому вбивстві Густо Ганссена був вибір. І проте серед усіх примар, що повсякчас відвідували його, він ніколи не бачив молодого красивого юнака з вампірськими зубами. Ще одна нерозкрита справа, хай їй грець…

Харрі струсив попіл із сигарети. Зотлілі частки тютюну попливли в морок, який врешті-решт їх поглинув.

Розділ 37

Уранішнє світло просочувалося в кабінет крізь жалюзі на маленьких віконцях ратуші Осло. Голова міської ради кашлянув, і кашель цей став сигналом до початку засідання.

Навколо столу сиділи дев'ятеро членів міської ради, що відповідали кожен за свою ділянку роботи, а також колишній начальник поліції, якого запросили для короткої доповіді про те, коли він має намір почати розслідування вбивств поліцейських, або "справи ката поліцейських", як його постійно називали у пресі. Формальності були завершені за декілька секунд, у відповідь на ключові слова члени міської ради відповідали повними розуміння кивками, а секретар, що складав звіт про засідання, заніс усе необхідне в протокол.

Голова міської ради передав слово.

Старий начальник поліції підвів очі, побачив сповнений ентузіазму підбадьорливий кивок Ізабель Скоєн і почав мову:

— Дякую, пане голова. Я буду лаконічний і не стану віднімати сьогодні багато часу в міської ради.

Він глянув на Скоєн, у якої поменшало ентузіазму після такого неврочистого вступу.

— Я вивчив справу, як мене й просили. Вивчив роботу поліції і її просування в цьому розслідуванні, методи керівництва, обрану стратегію, шляхи дотримання цієї стратегії. Чи, кажучи словами пані Скоєн, яку стратегію вони, можливо, опрацювали.

Ізабель Скоєн розсміялася глибоким самовдоволеним сміхом, але швидко замовкла, напевно помітивши, що сміється вона одна.

— Я використав усі свої знання й досвід і дійшов однозначного висновку про заходи, яких необхідно вжити.

Старий начальник поліції побачив, як Скоєн кивнула, блиск, що з’явився в її очах, надав їй подібності до дикого звіра, він тільки не міг зрозуміти, якого.

— Нині розкриття якого-небудь окремо взятого злочину не обов’язково означає, що у поліції хороше керівництво. Так само нерозкритий злочин не означає, що в поліції працюють погані керівники. Ознайомившись із заходами, вжитими діючим керівництвом на чолі з Мікаелем Бельманом, я не впевнений, що сам зміг би зробити щось інакше. Скажу ясніше: я не думаю, що мені вдалося б зробити щось краще.

Він помітив, як потужна нижня щелепа Скоєн почала опускатися, і з подивом відчув від цього якусь садистську радість.

— Теорія слідства нині розвивається, як і всі інші сфери діяльності суспільства, і, наскільки я зміг побачити, Бельман і його люди розуміють і використовують нові методи і технологічні новинки у такий спосіб, як це навряд чи вдалося б мені і моїм ровесникам. Бельман користується великою довірою серед своїх людей і славиться як прекрасний мотиватор, а його організацію роботи поліції колеги з інших скандинавських країн називають зразковою. Не знаю, чи відклалося в голові у пані Скоєн, що Мікаеля Бельмана нещодавно запросили виступити з доповіддю на щорічній конференції Інтерполу в Ліоні на тему про ведення слідства і керівництво ним, ґрунтуючись на цій справі. Скоєн згадала, що Бельман недостатньо зрілий для своєї посади, і це так, Мікаель Бельман — молодий керівник. Але він не просто людина майбутнього. Він — людина сьогодення. Іншими словами, він — саме та людина, яка вам потрібна в цій ситуації, пане голова. Що