read-books.club » Молодіжна проза » Наречені на свята, Лана Кохана 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

64
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Наречені на свята" автора Лана Кохана. Жанр книги: Молодіжна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 99 100 101 ... 146
Перейти на сторінку:
***

***

— Повербанк? — перевіряв я все необхідне для походу.

— Є, — відзвітувала Ліза.

— І ще один?

— Є.

— Карта?

— Осьо.

— Налобні ліхтарики?

Ліза побігла в сусідню кімнату — повернулася з ліхтариками:

— Дві штуки.

— Аптечка зібрана, — постукав по коробочці я. — Складний ніж тут. Та-а-ак. Запальнички, диски з парафіном, дощовики…

— А буде дощ? — набурмосилася Ліза.

— Обіцяють, що ні, але краще бути готовими до всього. Намети, спальники… А що в нас по харчах?

— Я зробила сандвічі. — Вона покрутила квадратиками у вощеному папері. — Ще маємо сухі перекуси, — потрясла енергетичними батончиками. — І кілька пачок сублімованого супу. Тут із грибами, томатний…

— Головне, щоб без гарбузових.

— Не певна, що такі взагалі існують.

— О, ти б здивувалася! Куди люди тільки не пхають ті гарбузи… — зловісно зауважив я. — Так, а що в нас із водою?

— По три літри на кожного, — плеснула по пляшках Ліза. — Попереджаю, коли ми вип'ємо по пляшці, ти понесеш мою.

— Домовилися. Що ж… — Я сховав телефон до кишені. — Лишився зовнішній контроль. Ти підеш у цьому?

Вона кивнула. На ній був молочний лонгслів і легінси кольору хакі.

— Це з костюма? — вказав на останні я.

— Кофта й спортивки в наплічнику, — махнула рукою Ліза.

— Окуляри?

— На тобі.

— Я про сонцезахисні, пустунко.

— Тутеньки. — Вона витягла їх з бічної кишені наплічника й повісила собі на горловину лонгсліву.

— Капелюх?

— У мене бандана.

— Тебе в бандані відкачувати довелося на Маковиці, — нагадав я.

— Добре, — звела очі Ліза, — пошукаю кепку.

— На ось. — Я дістав із шафи Златину панаму. — Практично й із кольорової гами не вибивається. Кремом намазалася?

— Обмазала все, і навіть губи! — витягнула їх трубочкою Ліза.

— Губи? — заломив брів я. — Сонцезахисним кремом?

— Бальзамом. — Вона дістала невеличкий тюбик і прочитала: — Тридцять spf. Хочеш?

Я зволікав секунди зо три. Незначна затримка, та Ліза її помітила.

— Дякую, — усе ж взяв тюбик я.

Однаково що пити з однієї чашки. Невже ми дійшли до такого рівня близькості? А далі що? Цілуватися почнемо?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 99 100 101 ... 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречені на свята, Лана Кохана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречені на свята, Лана Кохана"