Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

Глава 69. Марк

Глава 69

 

Повернувшись до кімнати, налетіла на Марка з обіймами.

Цілою його щоки, міцно обіймаю, ділюся своїм позитивом з ним. Мене переповнює радість, вона у кожній клітинці мого тіла. Як чудово, що до нас приїхали мінари. Кіріан зможе допомогти мені.

Марк підхоплює мене за стегна і я сміливо закидаю ноги йому на талію, створюю своєрідне кільце. Я палаю всередині. Якщо не віддам частину свого вогню, то просто згорю.

Він бачить усе без слів, зчитує. Обрушується на мої губи. Пристрасно, люто. Зминає, ми дихаємо один одним. Розчиняємось, щоб зібратися вже єдиним цілим.

Не помічаю, як ми опиняємось біля стіни. Він опускає мене на підлогу, щоб позбавити одягу. Вона зайва, потрібна шкіра до шкіри. На клітинному рівні, зродница хочемо.

Ось ми вже абсолютно голі, наш порваний одяг лежить клаптями біля ніг.

Підхоплює на руки та несе до ліжка у повній тиші. Дивиться у вічі, не відриваючись. Всю бурю своїх почуттів показує. Їх так багато, вони перегукуються з моїми.

Там і кохання впереміш з ніжністю. Пристрасть з манією володіння.

Захлинаюся ними. Віддаю свої, нічого не приховуючи.

Марк нависає наді мною, уважно дивиться.

Не знаю, що він бачить у моїх очах, але не поспішає. Проводить кісточками по щоці, опускається до шиї та здавлює.

Не сильно, але відчутно. Яку гру він веде?

Бачу, що на межі, але від чогось не поспішає. Хочу сама поцілувати його, але не дає. Прибив мене до матраца. Дивлюся на нього з німим запитанням.

-- Підніми руки до гори. - голос хрипить. Мене бомбить. Розумію, що ледве стримуюсь. Сьогодні відьмочці доведеться познайомитися зі мною іншим. – І не прибирай. Нічого не бійся, це все ще я.

-- Не розумію? – підкоряюся йому. Як самка своєму самцю. Довіряюсь та розслабляюсь.

– Побачиш кохана.

Мія тримає руки на подушці. Добре, що послухалась, не хочу виявляти жорстокість, але ніжності між нами зараз залишиться мінімум.

Знаходжу свій ремінь і зав'язую їй руки, фіксую об ліжко.

-- Що ти задумав? - збентежена та стурбована. Я розуміла, що мені дістався не пай хлопчик, схоже зараз я з ним познайомлюсь.

-- Довірся мені Мія. Ти можеш будь-якої миті все зупинити, якщо захочеш. – безбожно брешу. Не зможу зупинитись. Звірячі інстинкти беруть своє. Пригальмовую, даю їй час зрозуміти.

-- Я довіряю. - трохи боязко, але з іншого боку хвилююче. З ним хочеться спробувати усе.

Посміхаюсь своєю порочною усмішкою. Маленька мишка причаїлася. Бачу передчуття в її очах. І зриваюся.

Покриваю поцілунками всі ділянки тіла, до чого можу дістати. Смакую, розпалюю її.

Мія протяжно стогне і запах меду огортає мене. Підстьобує йти далі. Повертаюсь до її грудей, припадаю до вершини. Цілую і прикушую. Мія вигинається у дузі. Надаючи більший доступ до її знемагаючих грудей. Спускаюся поцілунками до кицьки. Чіпляю зубами клітор. Вона ще голосніше стогне. Вожу одразу два пальці в неї і наголошую, що моїй дівчинці все подобається. Вона призовно розсуває ніжки ще ширше.

Різко підводжуся і ставлю Мію на коліна. Руки її зав'язані і від цього попка піднімається до гори.

Оцінюю зовні. Вона досконала. Така розкрита зараз, збуджена. Граю знову із її клітором. Вона починає канючити і подається ближче до мене. Бачу, як натягується ремінь на зап'ястях. Проводжу рукою по хребту, мну попу.

Входжу до неї різко і всю довжину. Вона стягнула мене і починає пульсувати. Моя відьмочка солодко кінчає, а я починаю входить розмашисто. Міцно фіксую її стегна, збільшую темп.

Зараз з її ротика чути не стогін, а крики.

Б'ю долонею по сідниці. Залишається червоний слід, а я як божевільний повторюю знову і знову.

Відпускаю гальма і вриваюсь в неї на повній швидкості. У кімнаті стоїть запах сексу. Тягучий.

Не міг зупинитися всю ніч. Брав та брав. Не міг насититися нею. Як дикий звір, залишав засоси на ніжній шкірі. Мія відповідала з усією пристрастю на яку була здатна. Лише під ранок знесилена поклала голову на подушку та вирубалась.

Розв'язав ремінь і накрив її ковдрою. Дивився, як вона безтурботно спить, поцілував у скроню.

Пішов у душ. Як би мені хотілося зараз пірнути під ковдру і залишитися зі своєю малою, але треба поговорити з Матвієм і вирішити всі справи.

Виходжу безшумно. Мія так само солодко спить, хай відпочине. Вчора вночі заїздив її знатно.

Вийшов у коридор і остовпів від думки, що з'явилася у моєму запаленому мозку.

Я хочу від неї дітей. Вперше у житті замислююсь про таке. Але розумію чітко, що вона буде чудовою мамою. Усміхаюся, як останній дурень і завалююся до Матвія.

-- Підйом. – голосно крикнув. На це друг розплющив одне око.

– Пішов ти. – так рано приперся. Що знову сталося, що йому не спиться.

-- Матвій я дзвоню Міхе, а тобі даю п'ять хвилин. Час пішов. – бадьоро кажу. Хоч всю ніч не спав, але почуваюся відпочившим. Зателефонував другу, він не дуже радий був мене чути, але сказав, що зараз буде. - Можливо, у мене є рішення, як розговорити перевертнів з Вікірії без тортур.

-- Дружище, тобі б сексом займатися ночами, а не про роботу думати. Дай поспати, сьогодні ж вихідний. – пробубнив.

– Цим я займався вночі, а зараз маю не так багато часу. - ще вчора вирішив поїхати до селища відьом. Потрібно, щоб сестри говорили відверто. Мія трусить. Тож треба її туди просто привести і поставити перед фактом. - За кілька годин я їду на всі вихідні.

-- Ти й мертвого піднімеш. – розплющив очі та пішов у душ. Ось невгамовний.

Відчиняються двері, до кімнати ввалюється ще одне сонне диво.

Усі у зборі можна й обговорити.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно