Читати книгу - "Сяйво світів, Алюшина Полина"

-        Швидше вгору. Ми ще можемо встигнути!

Маленький чорно-блакитний дракон зігнув шию, повів крилами і в той же момент став збільшуватися до неймовірних розмірів. Він видихнув полум’я над головою і пропалив стелю на декілька сотень метрів. Схопивши реліквію і вправно сівши на спину своєму драконові, Емія рушила вгору.

         Вгорі юну королеву чекали жах і розпач. Стояла непроглядна пітьма і безмовність. Емії здалося, що світ вже зник. Але це була омана дракона Смерті. Він розставляв пастки, щоб роз’єднати і налякати тих, хто чинив йому опір. Королева ельфів розгадала цю загадку і поспішила  на пошуки Огни і Арана. Вона знайшла їх за зруйнованою стіною Темного замку і побігла до них.

-        Нам потрібно взятися за руки і пробачити один одному всі образи.

-        Що за дурниці? – Запитав Огна. – У нас немає часу на ці дитячі ігри. Скоро наш світ зникне!

-        Саму тому, щоб врятувати світ, ми повинні почати роботи добро! Але тільки разом!

-        Звідки ти це взяла? – Вже не витримав Аран.

-        Це сказано в стародавньому рукописі. Дивіться! З цими словами Емія розгорнула свиток, і зелене полум’я заграло в очах королів.

Швидко, неначе змовившись, всі троє взялися за руки і вибачилися за усі образи і усе зло, заподіяні колись. В цей час дракон Смерті досяг руїн Темного замку і випустив полум’я, що накрило трійцю. Але вогонь не завдав їм шкоди, оскільки магія стародавніх рун встигла окутати їх своїм покривалом. Та ж магія підняла королів високо над землею і закрутила в якомусь неймовірному танці.

         В під час паріння в повітрі, Аран і Огна побачили, як з їх голів піднімаються корони і летять на зустріч одна одній. Дракони на вінцях з’єдналися – чорний з чорним, а білий з золотим. Біле сяйво пронизало все навкруги і з нього народилась кришталева статуя двох драконів, що дивляться один на одного.  Така сама, яку розбила глибоко в печері королева ельфів. Із землі піднявся стародавній свиток і чарівним чином був запечатаний усередині. У ту ж мить яскравий зелений спалах осяяв все навкруги, відроджуючи магію Дінамінатума.

         Дракон Смерті завив і перетворився в те, що сам хотів зробити з цим світом. У ніщо.

         Білий світ м’яко опустив друзів на землю і розтанув. Емія, Аран і Огна побачили кришталеву статую двох драконів, що стояла на землі, зі свитком всередині. Над ним повільно пульсував зелений вогник. Світ, майже до основ знищений, був врятований.

         Через короткий час, усі міста були відбудовані і життя в обох сторонах світу повернулось. Кришталевих драконів цього разу не стали ховати так далеко і так ретельно. А залишили зберігатися у високій вежі Темного замку.

         Золотий ліс і золоте місто відкрили кордони, тому що ці два королівства набули загальних правителів. Аран і Емія одружилися і вже виховували свого первістка. Огна став його хрещеним батьком.