read-books.club » Фанфік » По слідах Не забутих книжок, Квін Тесс 📚 - Українською

Читати книгу - "По слідах Не забутих книжок, Квін Тесс"

15
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "По слідах Не забутих книжок" автора Квін Тесс. Жанр книги: Фанфік. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 9 10 11 ... 31
Перейти на сторінку:

- Ви, ем, можете залишити свій номер, і я повідомлю Вас, коли вона буде тут.

- Дякую за турботу, але не потрібно, - ввічливо я відмахнувся від дівчини. Не тому що переймався, що вона мене впізнала, скоріше тому що дізнався, що моя незнайомка тут і так кожен день. А ще я знав, що залишивши книгу, вона очікує отримати свою в четвер.

Повернувшись о восьмій вже до готелю, мені прислали повідомлення, що тренування переноситься на декілька годин з технічних причин, тож повідомивши хлопцям про вільний ранок, на що половина рухнула назад в ліжка, я направився до свого номеру. 

Перш ніж сісти читати, я поставив каву на журнальний столик біля крісла, яке стояло до вікна, переодягнувся назад у зручні спортивки та футболку і вмостившись взяв книгу.

- Ох ти ж блін, - проговорив я вголос, коли прочитав перший абзац, - Ви повні несподіванок міс Веста.

Книга розповідала про жорстокого маніяка, та детектива, який розслідував цю серію вбивств. Незважаючи на те, що мені справді було таке не до вподоби, я захопився. Якщо б вона принесла мені щось на кшталт “Гордість і упередженість” я б не здивувався, якщо б принесла “Гаррі Поттера” теж не здивувався, боже, та я б не здивувався, навіть якщо б вона принесла “Відьмака”, але це? Серйозно? Я чув, що деякі дівчата читають і дивляться подібне, але від Вести такого не очікував. Звісно, я зовсім не знав хто вона така, тільки відчував. Але її поведінка: те як вона бентежилась, червоніла, як ховалась, було зовсім не схоже на те, що я зараз читаю. А можливо, вона б хотіла бути такою, як цей детектив, що ліз у саме пекло, або ж пекло було у неї в житті, якщо вона занурилась у подібну історію, можливо вона хотіла думати, що у неї все не так погано, як у цих двох.

Я зробив ковток кави… І ледь не виплюнув її прямо на білий килим.

- Яка гидота, - вимовив я. Не сама кава, а сироп. Наче в ідеальний напій мила, чи шампуню набовтали, а може і те, і те. Кому це може подобатись?

Що ж у тебе в голові? І чим ти ще мене здивуєш? - запитував я уявну Весту перед собою, взявши воду, і намагаючись прибрати неприємний присмак мила з язика.

А потім потім продовжив читати.

По сюжету було зрозуміло, що книга не перша із серії, і я впевнений, що і не остання. Так навіщо мені її давати?

Врешті решт я провалився повністю в сюжет, який, на диво, мені все ж подобався. 

Дочитати звісно мені не дали. Стаф подзвонив години через три й попередив, що всім потрібно бути в тренувальному залі якомога швидше. Тож знову переодягнувшись, я почав збирати всіх в головному холі готелю. Перевірив, чи всі зібрались.

Сьогодні ми розділились по-іншому. Загрузившись в два позашляховика, я сів з макне: Техьоном та Чонгуком, обидва виглядали стривожено:

- Знову читали той бруд, що про вас пишуть? - запитав я, обидва зморено кивнули.

Ми всі звикли, що нас хейтять, як не за зовнішність, чи якість шкідливі звички, так за те що ми спимо один з одним, хоча якщо не дай боже хтось дізнається, що у нас були, чи є, чи будуть справжні відносини поза гуртом, то стане ще гірше, і не важливо буде це хлопець чи дівчина, парадокс якийсь. Свого часу вся наша сімка отримувала купу лайна, інколи по-одному, але зараз особливо дістається цим двом. І хоча ми вже не на тому рівні, коли це має задівати, а фанатів стало набагато більше, все одно інколи ми всі задумувались - за що? Ми просто виконавці. Ми не винні й не відповідаємо за те, що відбувається в голові чужих людей.

- Те, слухай, - нарешті я заговорив, - це все тимчасово, скоро уляжеться, врешті решт “гарна обгортка і гнила начинка - це десерт для соціуму”, вони шукають ту гниль всюди і завжди, а якщо не знаходять, то вигадують, щоб врешті полакомитись, забуваючи, що та гниль - їх власна.

Техьон хмикнув ледь посміхнувшись.

- Дякую, хьоне, - майже прошепотів він.

- Я подзвоню в офіс і дізнаюсь, чого вони там мішкаються з цими розбірками. Спробую прискорити, - я поплескав макне по плечеві, - а ви давайте, піднімайте бойовий дух і вперед, покажемо хто тут головний.

Чонгук розправив плечі, і пихнув Техьона, щоб той повторив, зображуючи впевненість.

Відмітивши собі в нотатках подзвонити в офіс, я ще вніс кілька справ на сьогодні та завтра, щоб вигадати скільки в мене часу залишиться, щоб дочитати книгу до четвера, а потім ще кілька на наступні дні. Врешті решт, через тиждень, після концерту тут, мені потрібно буде летіти самому в Японію, щоб записати трек з Юджин, а до цього я хотів отримати хоча б номер телефону Вести. Не кажучи вже про те, що я хотів закинути її собі на плече, і відвезти з собою.

Але я був впевнений, що просто так, я нічого не отримаю від цієї дівчини.

Ще один довгий день.


 

1 ... 9 10 11 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «По слідах Не забутих книжок, Квін Тесс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "По слідах Не забутих книжок, Квін Тесс"