Читати книгу - "Нічого особистого, просто любов, Світлана Муха"

Я намагаюся вказати на абсурдність твердження, що чоловік тепер повинен забезпечувати жінку та дитину лише тому, що вона йому цю дитину «подарувала». На законодавчому рівні чоловікові, звичайно, можуть призначити аліменти або навіть виділити дитині квадратні метри в квартирі чоловіка, але сам факт народження дитини не означає автоматичної любові чоловіка ні до жінки, ні, на жаль, до дитини.

Чоловіки люблять дітей коханих жінок. Зауважте, я не написала «від коханих жінок». Я стільки разів спостерігала, коли закоханий чоловік приймав жінку з її дитиною від іншого чоловіка з повним розумінням, що дитина його коханої жінки від першого шлюбу — це невід’ємна частина угоди, це частина жінки, яку він любить, отже, тепер це невід’ємна, невіддільна частина і його життя теж.

При цьому я спостерігала, коли «татусі» відмовлялися дати дозвіл на вивезення дитини або вимагали хабар, дізнавшись, що колишня дружина зібралася заміж за заможного американця. Такі міркують, що новий хахаль його колишньої неодмінно повинен щось йому відстебнути, адже без дитини вона з ним не поїде на ПМП, значить, ця дитина потенційному вітчиму потрібна, значить, можна торгуватися і випросити більше. І це «папашки», які свого часу з гордістю забирали молоду дружину з пологового будинку, дбайливо тримаючи на руках згорток із блакитною чи рожевою стрічкою. Пройшла любов до матері дитини (іноді не без зусиль з боку тієї самої матері), і дитина більше не частина тієї чарівної любові.

Не поспішайте звинувачувати мене у цинізмі. Я не прихильниця татусів і матусь, які кидають своїх дітей. При цьому я не вважаю за потрібне виступати скотчем, що намертво приклеює рожеві окуляри до брів, вій, вух і волосся своєї власниці, яка дивиться крізь них на світ із дурнуватою усмішкою, не сумніваючись, що дитина — це її гарантія, заручник, який зобов’язує свого батька беззавітно, нескінченно любити його матір, утримувати її, незважаючи ні на що.

Ситуації бувають різні, любов плутають із симпатією, приписують їй терміни придатності та гарантійні зобов’язання, якими вона володіти не може.

На сайті мого шлюбного агентства для чоловіків написано: «Where you invest your love — you invest your life», що перекладається як «Ви інвестуєте своє життя туди, куди інвестуєте свою любов». Цей вираз я побачила на магнітику в Португалії. Магнітик, до речі, висить на холодильнику в моєму офісі.

Але ні на магнітику, ні на сайті мого агентства немає ні слова про те, що кохання в нашому житті обмежується одним чоловіком чи однією жінкою. І я зараз не пропагую полігамію в стосунках. На початку цієї книги ми говорили з вами про сполучені посудини. Як тільки вам починає здаватися, що на цьому чоловікові зійшовся клином білий світ, або що пропозиція руки і серця автоматично означає перемогу на всіх фронтах, а весілля — це фактично вихід у дамки, олімпійська медаль і Нобелівська премія, — як тільки вашу світлу голову починають відвідувати подібні курячі галюцинації, відкрийте перший розділ цієї книги та перечитайте його.

Ви можете і за великим рахунком повинні інвестувати своє кохання не тільки в певні статеві ознаки. Звичайно, чоловік або жінка, з якими ви прокидатиметеся щоранку протягом п’яти чи десяти років, швидше за все, справлять на вас і ваше життя більший вплив, ніж обрана спеціальність в університеті або компанія, в якій ви пропрацюєте аналогічний часовий відрізок. Безперечно, саме ввечері у спальні відбуватимуться розмови, які остаточно сформують ваше сприйняття себе та життя.

А якщо ви бажаєте стати батьками? Вибір вашого партнера безпосередньо вплине не лише на зовнішність, а й на характер та схильності вашої майбутньої дитини. «Якщо дерево у вас буде хороше, то й плоди будуть добрі. Якщо дерево буде гнилим, то і плоди будуть із гниллю. Адже дерева пізнають за плодами» (Євангеліє від Матвія, 12, 33).

Як часто чоловіки заводять мене в глухий кут, намагаючись вибрати дружину — матір майбутніх дітей — за розміром грудей, кольором очей і довжиною ніг. Або взагалі за «складністю завдання»: дівчина йому відкритим текстом каже, що не зацікавлена в ньому, і він сприймає це як заклик до дії — доведу їй протилежне, мовляв, як це вона могла мене відкинути? У дівчини поганий, складний характер? Так ось же він, додатковий виклик собі самому. При цьому такі чоловіки наївно вважають, що ні поганий характер, ні відсутність сильної симпатії з її боку, ні велика кількість помилок в усному та письмовому мовленні дорослої дівчини ніяк не позначаться ні на їхніх майбутніх стосунках, ні на характері та здібностях майбутніх дітей. Із чого б це, адже цицьки у неї класні, очі блакитні, і всі друзі мають заздрити.

Жінки недалеко відійшли від чоловіків. Одна наша колишня клієнтка — медсестра тридцяти п’яти років, одинока мати дівчинки десяти років, яка проживає в кімнаті в комунальній квартирі — з нашою допомогою познайомилася з добродушним американцем сорока чотирьох років. У чоловіка за плечима невдалий шлюб, своїх дітей немає, але дуже хочеться відчути батьківство. Чоловік — програміст і викладач математики. У вільний від роботи час безкоштовно тренує дитячу команду з шахів та веде гурток математики у школі для проблемних дітей. Наша клієнтка йому сподобалася відразу: її великі сумні карі очі, мініатюрна фігурка, дівчина майже на голову нижча за нього, хоча сам він середнього зросту — 174 см. Крім того, вона — медсестра, допомагає людям, що для нього дуже важливо. А через три місяці стосунків, коли він познайомився з дочкою дівчини та їхньою житловою ситуацією, наш клієнт перейнявся силою характеру дівчини, яка за такого складного життя не втратила оптимізму. Він несміливо попросив її дозволити йому купити зимові куртки та взуття для неї та її дочки, в результаті