Читати книгу - "Солодкий поцілунок , Українська Blink"

Ліза: Господи, Чимін! Що з тобою? Тебе наче собаки покусали! Хто це зробив? Все добре? Сядь на диван. Я зараз прийду 

 Чимін сів на диван. Я побігла за аптечкою. 

Ліза: Дай оброблю рану 

Чимін: Крихітка хвилюється за мене? Ти там часом не прихворіла? 

Ліза: Що ти несеш? Я не прихворіла! 

 Я почала обробку ран Чиміна. Спочатку почала з обличчя. Коли я подивилася на обличчя Чиміна, я розплакалася і обняла його. Він не був проти. За хвилину я почула його руки на своїх плечах. А ще через хвилину я відчула, як він піднімає мене з підлоги і садить до себе на коліна. Я відсторонилася від обіймів. І сама не знаючи що роблю, цілую його в губи. Він обняв за талію і теж відповів поцілунком. Наш поцілунок був солодкий і солоний (бо в мене текли сльози). Я відчула, як Чимін одною рукою, держачи мене за талію, другою витирає мені сльози. Через хвилину я відсторонилася та продовжувала оброблювати рани Чиміна. Через 5 хв я обробила всі рани. 

Чимін: Дякую, кохана)

Ліза: Що? 

 Чимін мені підморгнув і закусив нижню губу. 

Ліза: Ти там часом з розуму не з'їхав? 

Чимін: Ні

Ліза: Це добре. Сідай їсти, нещастячко ти моє 

 Чимін здивувався. Ми сіли їсти. Але Чимін встає, підходить до холодильника та витягає звідси те, що я йому лишила, коли вперше опинилася. Я сумувала, бо він не попробував те, що я приготувала. 

Ліза: Ти не попробуєш те, що я готувала? 

Чимін: А ти погодуєш? 

 Я кивнула і простягнула йому ложечку з їжею. Чимін жадно хапнув і з'їв. 

Чимін: Дуже смачно! 

 Я усміхнулася. Мені було приємно, що хтось нарешті оцінив мої кулінарні здібності. Ми поїли. 

Ліза: Чимін!

Чимін: Та?

Ліза: З ким ти так бився, що прийшов додому в такому вигляді? 

Чимін: Та ти навряд чи його знаєш...

Ліза: Ну будь ласочка, розкажи 

Чимін: Це Кім Намджун 

Ліза: Щооооооо? 

Чимін: Ти з ним знайома?