Читати книгу - "Деймос і таємниця маски, Деймос Міллер"

Деймос опинився у темному, покинутому тунелі. Там не було нічого, лише темрява та колія. Він вирішив піти, усе роздивитись. Тунель був нескінченним. Хлопець не здививувася, бо це вже не в перший раз. Раптом, Деймос почув тріск і подивися вгору, він хвидко відбіг назад, і на його голову, ледве не впала бетонна плита.

О ні!

Нога Деймоса застрягла у колії. Він пробував визволитися, але марно. Йому стало страшно. Він помітив невеликий блиск світла, який поступово збільшувався. Потяг! 

- Нарешті! Я покінчу з тобою! Все! Кінець твоєму життю! Я так давно цього чекав! - пролунав голос.

Тільки не це. Якщо б Деймос і не застряг у колії, всеодно йому немає де сховатися. Але у нього є надія. Добра істота врятує його. Напевно.

Залишається декілька секунд до зіткнення і...

Він опинився у якомусь білому, безмежному просторі. Там небуло нічого, крім порожнечі.

- Я що, у Раю? - знервовано промовив Деймос. - Ні, будь ласка, я ще молодий! Я хочу жити! Будь ласка!

І тут він почув тоненький голосок.

- Не хвилюйся. Ти живий і будеш жити.

Слава Богу! Він живий і врятований!

- Дякую тобі! Ти знову врятувала моє життя! - радісно сказав він. - Як тебе звати?

- Це не важливо. - відповіла вона.  - Бережи себе, Деймосе. Скоро настане найважливіший день у твоєму житті. Тоді, ти будеш сам. Це був останній раз коли я тебе врятувала.

Вона стиснула долоню в кулак. Весь білий простір став чорним, і з її долоні, яку вона стиснула, з'явилося яскраве світло. Істота розтиснула кулак і на її долоні сформувався камінець, розфарбований візерунками.

-Тримай, це твій оберіг. Завжди носи його з собою. Воно вже в тобі, і ти маєш впоратись з ним. - сказала істота і зникла.

Деймос поклав оберіг собі у кишеню. Але він не розумів одного. Істота зникла, а він з'явився знову в тому самому тунелі. Потяг зник. Він залишився сам один. Раптом, він помітив, що у тунеля є вихід. Деймос піднявся сходами вгору. Нарешті, він покинув те прокляте місце. Дивним було те, що він опився на місці аварії. Але сліду від тунеля не було. Деймос подумав, що це все був сон, але ні. Він потягнув руку до кишені й зрозумів, що оберіг досі там.

Деймос роздивився довкола. Все як і було. Дві розбиті машини та дерева. Хлопець вирішив понишпорити у таксі. Він відчинив майже знищені дверцята. Всередині машини не було нікого, лише пляма крові на склі. Деймос подивився, що знаходиться у бардачку і він остовпів - там був пістолет й шість паспортів. 

- Що це за...? - сказав хлопець.

Він поклав пістолет собі у кишеню, бо може статися що завгодно, а паспорти сфоткав на телефон.

Деймос не знав що робити далі. Він на місці аварії, у розбитій машині і з пістолетом у кишені. Раптом він почув постріл. Хлопець вибіг з машини, ліг на землю і прикрив голову руками. Він почув голоси:

- Як гадаєш, що з ним зробити? Застрелити чи налякати і вкрасти гроші? 

- Застрели, так швидше буде.

Деймос вирішив перевірити наявність патронів у пістолеті. Там було лише два. "Нічого, мені вистачить, " - подумав він.

-Ти чого? Не ховайся! - крикнув той самий голос.

Знову пролунав постріл.

Хлопець швидко побіг та заховався за деревом. У нього почалася панічна атака. 

- Господи, до чого я скотився? Раніше я був звичайним хлопцем, а зараз я хто? Мене намагаються вбити, буквально, просто так! Що далі? - питає себе Деймос. - Так, а ну, заспокойся! У тебе є зброя, і ти можеш нею скористатися! Це не рахується, як навмисне скалічення когось, це у цілях самооборони. Не втрачай надії! Тримайся!

Він вирішив не здаватися, дістав з кишені пістолет та почав цілитись. Він вистрілив, але промазав. Лишається один єдиний патрон.

- Зосередься, Деймосе. Це твій шанс вижити. - мотивує себе хлопець.

Він стріляє і...

- Ай!

- Він тобі коліно прострелив!

- Йдемо звідси.

Нарешті. 

Нарешті він у безпеці. 

Раптово, Деймос почув фінальний постріл. Він відчув різкий біль.

Пуля влучила в його ліву руку, з якої почав текти тонесенький червоно-брунатний струмочок крові. Хлопцю було дуже боляче, але він тримався. Деймос вирішив зазирнути до багажника таксі, яке знаходилося в декількох метрів від нього. Відкривши багажник, він побачив, що там було лише дві речі: конверт та аптечка. Хлопець не роздумуючи, взяв аптечку, дістав з неї бинт, та перев'язав поранену руку. Кровотеча зупинилася. Але є ще одна проблема. Пуля. Треба її витягти. Слава Богу, в аптечці були щіпці та спирт. Рану треба промити або міцним алкоголем, або спиртом. Одне є, тому він швидко дезінфікував рану. Пуля була не занадто глибоко, тому це не зайняло багато часу, щоб її витягти.

Все. Тепер можна і поспати.