Читати книгу - "Блогерка для бандита, Джулія Рейвен"

— Господи, якщо я ще хоч раз поведуся хоч на один твій задум... — гнівно зашипіла, отримавши важкою гілкою по обличчі.

— Та в чому проблема? Ми просто знімемо бандитське зібрання і підемо додому відпочивати, — Олена, пихкаючи як бабуся, що наздоганяла маршрутку, різко перебила мене. — Мінімум небезпеки — максимум результату, — підвищивши трохи голос, по-філософськи поінформувала мене. — А то підписники до кінця життя тебе запам'ятають як лже-блогерку і будуть тицяти пальцями на вулиці. А Єгорка, Міра? Ти про них подумала? Чи ти хочеш з ними разом жебракувати біля церкви?

— Досі не вірю, що тобі вдалося мене вмовити, — не знайшовши аргументів, щоб заперечити, я лише важко видихнула. Ось тут вона сто відсотків має рацію. Щоб не втратити єдине джерело доходу, мені потрібно чимось перекрити свою ганьбу. Якимось мега нереальним контентом. І бандити, як би це дико не звучало, ідеально підходять для цієї місії. Мабуть. 

— Я і мертвого вмовлю, ти ж знаєш, — з неприхованими нотками гордості промовила помічниця. — Не те, що тебе.

Вдруге за вечір я згодна з Оленою. У вмовляннях їй точно немає рівних. Вона могла б із легкістю отримати гран-прі в конкурсі важких переконань або подібну премію, якби така існувала.

— Адже вони можуть нас убити, — остання спроба достукатися до непохитного стрижня Олениної впевненості, — або покалічити. Ти це розумієш?

— Не сци, крихітко, — голосом досвідченого свідчого кинула помічниця, — все буде ок. Бандити бояться публічності. Вони не ризикнуть нам щось зробити після гучної публікації. Вся громадськість буде на нашому боці.

— Хтось передивився кримінальних серіалів, — насмішливо гмикнула на її аргументи. — У реальному житті у бандитів все куплено. У тому числі і твоя славнозвісна громадськість.

— Ч-ш-ш, — грубо смикнувши мене за руку, Олена змусила присісти навпочіпки. — Ти це чула?

— Що? — нервово ковтаю і озираюся в непроглядній темряві. Але темна ніч не дає ніяких підказок. — Що сталося?

Зволікаючи буквально секунду, помічниця вичавила з себе по складах:

— Діставай айфон, здається, ми на місці.