Читати книгу - "Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації"

Після того як кривизна стабілізувалася, можна думати про лікування, однак воно не завжди необхідне. Не конче треба щось робити із викривленням до 30 градусів, оскільки це не перешкоджає сексуальній діяльності. Випадки між 30 і 60 градусами оцінюють з точки зору скарг і проблем, пов’язаних із кривизною. За викривлення понад 60 градусів здебільшого для підтримання сексуального життя потрібне лікування.

Лікування хвороби дуже змінилося з часів Пейроні – від його рекомендацій про теплі ванни з додаванням різних мінералів через застосування ртуті та йоду і до сучасних підходів. Сьогодні існує багато добре випробуваних ліків, які не продемонстрували жодного переконливого ефекту. Ще кілька років тому єдиним справді ефективним методом боротьби із цією недугою була хірургія. Пізніше розробили альтернативне лікування, яке полягає у введенні спеціальної речовини в рубцеву тканину, завдяки чому вона розходиться. У багатьох це ефективно спрацьовує, однак слід усвідомлювати, що це лікування здебільшого треба повторювати до шести разів, роблячи перерви в кілька тижнів, для досягнення тривалого надійного результату. Коли це не діє або щодо пацієнтів із кривизною понад 90 градусів, усе ще застосовують хірургічний спосіб лікування.

Приємні відхилення

Певне викривлення пеніса може мати свої позитивні сторони. Одного разу я мав розмову з парою перед операцією чоловіка – його пеніс викривився настільки, що статевий акт став неможливим. Після того як я описав саму процедуру, жінка пильно на мене глянула і настійливо попросила повністю пеніс не виправляти. Вона, властиво кажучи, була неймовірно задоволена із ситуації десь посередині розвитку стану. Тож виділятися з середньостатистичних показників не завжди погано, а часом і зовсім навпаки.

Ампутація пеніса

Верхні позиції в рейтингу найгіршого, що може уявити чоловік, посідає ситуація «вийти в мінус із власним пенісом». На щастя, ампутація пеніса в наші дні трапляється вкрай рідко, незалежно від того, стається це з медичних причин, під час нещасливого випадку чи через заподіяні травми.

Колись ризик утратити свої «обладунки» був більшим, а відсічені пеніси часто брали собі як трофеї в переможених ворогів. У Старому Завіті, а точніше в Першій книзі Самуїла, 18:25, читаємо, що Саул просить Давида дати королю сто крайніх плотей філістимських. Багато учених мужів наголошувало на тому, що первісний зміст цього вислову не обмежувався крайньою плоттю, – малися на увазі цілі пеніси.

Давні єгиптяни теж полюбляли відрізати пеніси своїм ворогам. Вигравши битву під Хесеф-Тхамху, єгипетські солдати ушанували Рамсеса ІІІ кількома тисячами таких трофеїв. Наші праотці вікінги практикували подібні ритуали. Кастрація ворогів або злодіїв була крайнім заходом позбавлення їх сили і впливу. Вікінги використовували кастрацію і як такий собі вимушений превентивний засіб. Згідно зі старими ісландськими законами, таке «лікування» дозволяли застосовувати до чоловіків, які мали надто багато позашлюбних дітей або які займалися бродяжництвом. Згідно із «Книгою конунгів», відомою також як «Codex Regius» («Королівська книга»), дозволялося «каструвати волоцюг без покарання навіть тоді, коли це призводить до тривалих страждань або смерті».

Саме слово «кастрація» використовувалось у кількох значеннях: усунення лише пеніса; лише сім’яних залоз; позбавлення і того, й іншого. Це трохи неточно, позаяк кастрація означає усунення лише сім’яних залоз, а отже, їхньої дії на організм. Нині кастрацію можна здійснити без допомоги скальпеля. У нас є ліки, які забезпечують таку саму дію, блокуючи чоловічий статевий гормон тестостерон. Таке лікування називається хімічною кастрацією і застосовується у випадках ускладнених форм раку простати. Усунення лише пеніса має іншу назву – пенектомія, однак уживається вона винятково щодо випадків хірургічного усунення пеніса з медичних причин, насамперед у випадку раку пеніса (рідкісна форма раку, від якої в Норвегії щорічно потерпає від 50 до 60 чоловіків).

Інша причина ампутації пеніса, що привертає значну увагу в останні роки, – зміна статі з чоловічої на жіночу. Тоді застосовують фаховий термін «корекція статі».

Так звана травматична ампутація – поняття, яке охоплює випадки ампутування пеніса через травми. Це трапляється вкрай рідко і є невідкладним медичним станом, який вимагає негайної терапії. Більшість таких травм спричинюють самі чоловіки. Низка досліджень показує, що 80 % ампутацій здійснюють самі пацієнти у стані психозу. Інші повторювані причини – різноманітні нещасливі випадки та випадки сексуального насильства або ж ускладнення під час хірургічного втручання, скажімо, обрізання.

Говорячи про травматичну ампутацію пеніса, неможливо не згадати зневажених дружин. Відрізання чоловікові члена як помста за зраду – не поширене явище, проте ця причина становить відносно велику частку випадків утрати пеніса проти своєї волі. У 1970-х рр. на Таїланді спалахнула «епідемія» таких випадків. Тайські жінки під’юджували одна одну дочекатися, доки невірний чоловік засне, а тоді відітнути йому пеніс кухонним ножем. Після цього пеніс бажано було викинути у вікно, щоб його з’їли свині або качки. Звідси навіть пішла примовка: «Вже мушу йти додому, а то качкам буде що їсти».

У лікарні в Бангкоку протягом короткого періоду після таких нападів було прооперовано18 чоловіків. Варто зазначити, що жоден із них не заявив у поліцію на свою дружину. Очевидно, через сильне почуття сорому. Мало того, що чоловічу гідність перетворили на корм для качок, то ще й розповідати про це публічно в залі суду?..

Франкенпеніс

Джон Вейн Боббітт мав цілком звичайний за загальними уявленнями пеніс – нічого такого, через що можна зажити світової слави. Усе змінилося 1993 року, коли його дружина Лорена відітнула йому пеніс, поки він спав. Тоді вона відвезла пеніс у поле і викинула. Тут його за короткий час знайшли, і – о диво! – його вдалося пришити на місце та відновити попереднє функціонування. Після цього Боббітт спробував себе як порноактор у фільмах «Джон Вейн Боббітт: необрізана версія» та «Франкенпеніс». Порноіндустрії є що закинути, але погодьтеся, тут принаймні відчувається якесь почуття гумору.

І хоч зараз це сприймається як дещо химерний жарт, передісторія значно серйозніша. Причина того, що Лорена Боббітт відрізала своєму чоловікові пеніс, у тому, що вона роками зазнавала жорстокого поводження, фізичного і психічного, від свого чоловіка. Єдине позитивне в усьому цьому – привернення уваги громадськості до проблеми домашнього насильства в постійних стосунках.

Лише втрачене належить тобі назавжди

Та навіть якщо чоловікові не пощастило опинитися в ситуації, коли його пеніс більше не прикріплений до тіла, не варто зневірюватися. Адже його можна пришити на місце і навіть відновити нормальне функціонування.

Перша успішна операція була виконана ще 1929 року. Тоді винахідливому хірургові У. С. Еріху вдалося пришити пеніс, відсічений циркулярною пилою. Через два роки по тому пацієнт мав повністю функціональний пеніс, лише в ерегованому стані він став приблизно на один сантиметр коротший, ніж до нещасливого випадку.

Пацієнтові Еріха пощастило – цей випадок багато в чому був винятковим на той час. 1929 року зшити нерви і невеликі кровоносні судини було не так просто. Великі структурні елементи зліплювали докупи, наскільки це було тоді можливо, і часто результат розчаровував. До кінця 1950-х рр. рідко рекомендували пришивати відрізані пеніси, і в цей період описано лише п’ятдесят таких операцій.

Сьогодні використовуються мікрохірургічні методи, які дають змогу зі значно більшою точністю відновлювати навіть найменші структури. Унаслідок цього успішного результату можна очікувати майже в усіх випадках. Однак, як і інші частини тіла, пеніс не може довго існувати без кровопостачання. Приблизна межа його «виживання» поза тілом – близько 18 годин, і то за умови, що більшість