read-books.club » Класика » Оповідання та памфлети, Марк Твен 📚 - Українською

Читати книгу - "Оповідання та памфлети, Марк Твен"

131
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Оповідання та памфлети" автора Марк Твен. Жанр книги: Класика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 9 10 11 ... 123
Перейти на сторінку:
й хвилювання пірнули десь глибоко, в очах, пойнятих безумством, застигла спокійна й сувора увага.

– Джентльмени! Зволікати більше не можна. Час не жде. Ми мусимо негайно прийняти рішення, хто з нас помре, щоб прогодувати інших.

За ним устав містер Джон Д. Вільямс з Іллінойса:

– Панове, я пропоную містера Джеймса Сойєра з штату Теннесі.

Містер У. Р. Адамс з штату Індіана перебив:

– А я – містера Деніеля Слоута з Нью-Йорка.

Містер Чарлз Д. Ленгдон. Пропоную містера Семюеля А. Боуена з Сент-Луїса.

Містер Слоут. Джентльмени, я поступаюся на користь містера Джона А. Ван-Ностренда-молодшого з Нью-Джерсі.

Містер Гастон. Якщо ніхто не заперечує, зважимо.

Містер Ван-Ностренд заперечив, і прохання містера Слоута не задовольнили. З самовідводами виступили також панове Сойєр і Боуен; та на їх прохання теж не зважили.

Містер А. Л. Баском з штату Огайо. Пропоную підвести риску та переходити до таємного голосування.

Містер Сойєр. Джентльмени, я рішуче протестую. Це порушення правил! Вимагаю перервати засідання. Треба, по-перше, обрати голову й заступників. Отоді можна розглянути порядок денний, знаючи, що жоден пункт парламентської процедури не порушено.

Містер Біл з Айови. Панове, я протестую. На який нам біс пусті формальності? Ось уже сьомий день ми й ріски в роті не мали. Кожна хвилина, згаяна на дурні теревені, тільки подвоює наші муки. Щодо мене, то я цілком задоволений претендентами, і мені здається, що й усі ви; отож вимагаю негайно почати таємне голосування та вибрати одного з них... Хоча не завадило б і кількох. Вношу пропозицію...

Містер Гастон. До резолюції можуть бути зміни й додатки; крім того, згідно з процедурою, ми приймаємо її тільки через добу після оголошення. Це викличе, містере Біл, небажану для вас тяганину. Слово надається джентльмену з Нью-Джерсі.

Містер Ван-Ностренд. Панове, я серед вас чужий і не сподівався такої честі. Розумієте, мені незручно...

Містер Морган з Алабами (перебиваючи). Підтримую пропозицію містера Сойєра.

Поставили на голосування, й дебати, як і належить, припинилися. Головою обрали містера Гастона, секретарем – містера Блейка, до комісії по висуненню кандидатур – містера Голкомба, Дайєра й Болдуїна, для сприяння роботі комісії – Р. М. Хоулмена, за фахом постачальника продовольчих товарів.

Оголосили перекур. Комісія пішла на нараду. За першим ударом молотка голови всі зібралися, комісія зачитала список. Серед кандидатів опинилися Джордж Фергюсон із штату Кентуккі, Люсьен Хорман з штату Луїзіана і У. Месік, штат Колорадо. В цілому список схвалили.

Містер Роджерс із штату Міссурі. Пане голово, я пропоную додаток до висновків комісії, що поставлені на розгляд палати згідно з процедурою. Замість містера Хормана внести до списку всім відомого і всіма шанованого містера Гаріса з Сент-Луїса. Панове, було б помилкою вважати, що я заперечую високі моральні якості й суспільне становище джентльмена з Луїзіани. Я шаную його не менш, ніж кожен з нашого товариства. Та не можна не зважити на ту обставину, що цей джентльмен схуд за цей час дужче за всіх; ніхто з нас не має права заплющувати очі на те, панове, що комісія з недогляду чи з якихось міркувань не виконала своєї місії й запропонувала нам джентльмена, в якому аж надто мало поживних речовин...

Голова. Містере Роджерс, позбавляю вас слова. Я не можу допустити, аби щирість намірів комісії піддавали сумніву. Всі невдоволення й скарги прошу подавати згідно з процедурою. Яка думка присутніх щодо пропонованої зміни?

Містер Холідей із штату Вірджінія. Пропоную ще одну зміну: містера Месіка замінити містером Харвеєм Девісом із штату Орегон. Хтось може заперечити, що сповнене злигоднів і нестатків життя далеких окраїн зробило м’язи містера Девіса надто твердими. Але ж, панове, хіба зараз час рахуватися з цим? Яка різниця, м’яке його м’ясо чи тверде? Хто з нас вибиратиме? Обсяг – ось що нас перш за все цікавить, вага і маса – ось найвищі переваги! Що зараз варта освіта, талант і навіть геній... Я наполягаю на своєму доповненні.

Містер Морган (із запалом). Пане голово, я рішуче протестую. Джентльмен з Орегону вже немолодий. Статура у нього солідна, не заперечую, але ж це самі кістки. Може, панові з Вірджінії досить і супу, а я полюбляю ситну їжу. Він же знущається, бажаючи нагодувати нас привидом? Я запитую, як можна, дивлячись на ці жадібні очі, пойняті скорботою й смутком, пропонувати нам таке? Запитую містера Холідея, чи можна, знаючи про наше горе і всі наші страждання в минулому, а також зазирнувши в жахливу будучину,– чи можна накидати нам оцю дохлятину, ці живі мощі, кістяк, поточений червою, висохлу мавпу, що приблудилася з хащів Орегону? Не згоджуйтесь, панове, ні за що не згоджуйтесь! (Оплески).

Доповнення було поставлено на обговорення і після запеклих дебатів відхилено. Що ж стосується першої пропозиції, то її схвалили, і містер Гаріс потрапив до списку кандидатів. Почалось голосування. П’ять разів переголосовували, а на шостий обрали Гаріса: «за» були всі, «проти» лише сам Гаріс. Проголосували ще раз – хотілося обрати першого кандидата одноголосно,– та знову Гаріс виявився проти.

Містер Редуей запропонував перейти до інших кандидатур, щоб вибрати когось на сніданок. Пропозицію схвалили.

Почалось голосування. Половина підтримала кандидатуру містера Фергюсона, зважаючи на молоді літа, інша – наполягала на містерові Месіку, як огряднішому. Голова висловився на користь останнього, а його голос був вирішальний. Тоді вибухнуло незадоволення в таборі прихильників Фергюсона, зажадали нових дебатів, та хтось своєчасно запропонував кінчати збори, і всі розійшлися.

Готування до вечері відволікло увагу фергюсонців, і вони на якусь мить змирилися з поразкою. Коли ж почали було рюмсати, що їх зневажили, надійшла звістка, що містера Гаріса подано,– і все немов корова злизала язиком.

Столами слугували спинки сидінь; з великою вдячністю всідалися ми за довгожданну вечерю, смачність якої перевершувала всі витвори нашої уяви за тиждень голодної муки. Як усі змінилися за ці кілька хвилин! Ще вдень нас долали голод, жах, відчай і безвихідь, а зараз у кожного вдоволений вираз на обличчі, в очах безмежна вдячність – словом, таке вдоволення, що й не описати. Авжеж, то були найщасливіші хвилини мого життя! За вікнами хуга, вітер сердито кидається на стіни, та ні він, ні

1 ... 9 10 11 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Оповідання та памфлети, Марк Твен», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Оповідання та памфлети, Марк Твен"