read-books.club » Детективи » Кайдани для олігарха, Леонід Григорович Кононович 📚 - Українською

Читати книгу - "Кайдани для олігарха, Леонід Григорович Кононович"

188
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Кайдани для олігарха" автора Леонід Григорович Кононович. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 9 10 11 ... 61
Перейти на сторінку:
class="book">— Прошу, прошу… дорогі товариші! — сказав він, проводячи нас до столика. — Меню?

— На хріна воно нам здалося! — скрививсь я. — Одна нога тут, а друга там: літру «Абсолюту» й закуски. Тільки хутко мені, втямив?

— Все буде перший клас! — метрдотель подав знак юній офіціянтці, котра вже стояла напоготові. — Хлопці, тільки за одне прошу: не стріляйте тут, добре?

Барабаш уважно подивився на нього.

— А ти психолог! — його звіряча мармиза розпливлася в посмішці. Тоді зненацька ствердла, моя камінна маска. — Ану вали звідси, на хрін! Чого витріщився, падло?

Метрдотель поспішив ушитися геть. До нас тут же підбігла офіціянтка з карафкою горілки й повною тацею закусок.

– Ікра? — вимогливо запитав Барабаш.

Дівчина запобігливо поставила перед ним крихітну вазочку.

— Шо-о?! — вигукнув я, розглядаючи це сміховиння. — Що ти нам підсовуєш, га?! Ти за кого нас держиш, кошечка?

— Вибачте… не втямила? Барабаш вгатив кулаком по столу.

— Та я за такі приколи тебе урию, на хрін! Ану бігом тягни два кілограми… два, поняла?

— Два?.. — не могла доперти дівчина.

— Икры — два килограмма! — гаркнув я. — Че, не врубилась? С мозгами не дружишь, да?

Офіціянтка притьмом погнала на кухню. Вона була бліда мов стіна.

— Уроди! — сказав Барабаш, наливаючи горілки у високі кришталеві фужери. — Підараси горбаті! Мочити всіх треба, на хрін!

— Та заткнися ж ти нарешті! — невдоволено сказав я йому й підняв свою шклянку: — Ну, давай… за гуманність і лібералізм!

Ми лиґнули, й горілка заклекотіла в наших горлянках, мов розплавлене шкло.

— Пішло як діти в школу! — задоволено сказав Барабаш, поплескуючи себе по череву. Якраз підійшла офіціянтка з кришталевим коритцем, де горою золотіла ікра; Барабаш безцеремонно потягнув коритце до себе й став жерти здоровою ложкою, плямкаючи і стогнучи од утіхи. — Люблю я поработать, — озвався він по хвилі, втираючись рукавом, — особенно пожрать!

Я копирснувся виделкою в якомусь салаті й знову подав знак офіціянтці.

— Канапки є? — суворо поспитавсь я в неї. І, подумавши, докинув: — Тільки правду кажи, а то зґвалтую!

— Маємо канапки з сиром, — почала вона догідливо, — з рибою, з шинкою, з креветками, з мастурбою…

— Шо?! — вирячивсь я на неї. — З бастурмою, може?

— Я ж і кажу: з мастурбою! Барабаш і їсти перестав.

— Слухай, оце клас! Канапки з мастурбою я ще ніколи не їв! — і до тої дівчини: — Тягни, тягни їх сюди… хутчій і чим-більш! А ми давай ще по одній…

Я поналивав у шклянки.

— Хай живе КПРС… — підняв Барабаш свого фужера.

— … на тому світі! — погодивсь я. Горілка обпекла горлянку, мов приск.

— Пішло, мов слива в сраку! — задоволено сказав Бара-баш, утираючись рукавом. — А ось і канапки з мастурбою… ану ж бо!

Він склав два бутерброди докупи й, уставивши їх у рота, попхнув долонею. Я й очі витріщив: це було так, наче дискета щезає в комп'ютері: раз — і нема!..

— Випиваєм, еге? Закусуєм, еге? — поспиталися поруч. — А трудовий люд, між іншим, од голоду мре!

Коло столика стояв здоровецький бритоголовий бецман у костюмі од Кардена. На його волячій шияці висів тяжкий золотий ланцюг, — як у селі собак прив'язують, ото такий завбільшки!

— Душман?! — не повірив я своїм очам. — Це ти чи твоя тінь?

— Я, я… братухо! — Душман по черзі поздоровкався з нами за руку. — Не сподівався?

Я покрутив головою.

— Слухай, так тебе ж убили!

— Не вилляли ще тої кулі, котра мені віку вкоротила б! — вишкірився Душман, сідаючи у фотель. — Дірку в шкурі зробили, тільки й того!

– І що?

— Заросло як на собаці!

Я посміхнувся. Душман буд одним з чільних авторитетів серед місцевого рекету й очолював угруповання, котре складалося всуціль із ветеранів афганської війни. Кількоро місяців тому його продірявили чергою з АКСУ, й усі вже вирішили, що цьому чолов'язі, котрий щасливо уникнув кількох замахів на своє життя, нарешті запала клямка. Ну, та я завжди був невисокої думки про АКСУ-47 — з цього автомата тільки жаб на болоті стріляти!

— Ну, — сказав я, наливаючи в шклянки, — давайте ж вип'ємо з такої нагоди… На погибель ворогам!

Душман кивнув і одним духом перехилив шклянку.

— Пішло як брехня по селу! — вдоволено сказав він. Тоді глянув на нас із Барабашем. — А ви як ся маєте, братки?

Я безцеремонно забрав у Барабаша коритце з ікрою і, заче-берхнувши повну ложку, насилу запхав її до рота.

— Вигнали нас, на хрін! — сказав я, проковтнувши ікру.

— Отака нам дяка за вірну службу! — вкинув Барабаш і собі. — Ідіть, кажуть, к їдрьоній матері, щоб вами тут і не смерділо… й більш на очі не потикайтеся!

Душман похитав головою.

— Ну, — сказав він, — це щось нечуване — таких двох бійців прогнати! Так ви, значить, безробітні?

— Ну, — сказав я, наминаючи ікру. — Хоч на біржу тепер звертайся!

— Робота потрібна? Я глянув на нього.

— Браток, — сказав я, обводячи рукою стіл, — поки гроші єсть — будемо пити, гуляти…

— … та баб жарити! — докинув Барабаш.

— Ну, це саме собою! Так що про діла говорити не будемо. Будемо пити, як треба — морду кому-небудь бити… Ану давай нашу дембельську! — кивнув я Барабашеві, й ми заревли в дві горлянки:


Будем пить и гулять, будем девок ласкать, будем службу свою вспоминать!

Душман зареготав. З-поміж усіх биків і одморозків найдужче він поважав мене — либонь, за те,

1 ... 9 10 11 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кайдани для олігарха, Леонід Григорович Кононович», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Кайдани для олігарха, Леонід Григорович Кононович» жанру - Детективи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Кайдани для олігарха, Леонід Григорович Кононович"