Читати книгу - "Чарівна Лоліта: Тіні Королівства (частина 1), Віккі"

У далекому королівстві, у світі магії та чудес — ельфи, гноми, феї, маги та люди жили в гармонії, поклявшись захищати свого правителя — короля Генріха — і його сім’ю. Коли у короля і королеви народилася донька, принцеса Аврора, усе королівство святкувало. Але їхню радість затьмарила темна чаклунка, що з’явилася з похмурим пророцтвом:
— Цей світ приречений загинути, а принцеса буде ув’язнена у вічній темниці.

Ельфи та гноми стали єдиним фронтом, зійшлися в битві з чаклункою і змусили її зникнути. Але біда не відступила: незабаром королева померла, залишивши короля в скорботі. Під час походу з вірним другом Ельдаром— батьком Лоліти, ельфійським принцом — вони знайшли непритомну таємничу дівчину. Король і не підозрював, що вона змінить долю світу: ця дівчина була сестрою Зла, яке прагнуло правити світом.

Вона зачарувала короля, і ельфійський принц Ельдар, відчуваючи темряву, хотів повстати проти неї. Разом із мудрим чарівником Астреніусом він готувався зупинити зло. Але чаклунка, передчуваючи загрозу, перемістила їх у сучасний світ, щоб вони не змогли повернутися.

Король, засліплений чарами, одружився з нею. Але незабаром вона вбила його, і на королівство обрушився жах: гобліни, тролі та дракони сіяли хаос. За допомогою чорного кільця, що знищувало все навколо, вона поневолила землі. Коли ж вона дісталася до маленької Аврори, то поранила її, упустила темного перстня, а потім наказала заточити принцесу в темниці назавжди.

Королівство занурилося в морок. І зло восторжествувало.

Лоліта різко прокидається, серце скажено стукає. На шиї, у подарунку від батька, сяє білий камінь. У кімнату заходить мама:
— Лоліто, ти запізнюєшся до школи!

Біля дому її вже чекає найкраща подруга Вікторія з молодшою сестричкою Емі. Лоліта відчуває — це був не просто сон, а початок чогось великого...

Дорогою до школи Лоліта поділилася з Вікторією та Емі своїм дивним сном, який здавався надто реальним. Вона показала сяючий камінь на шиї. Вікторія здивовано запитала:
— У тебе справжній камінь? Звідки він?
— Його подарував мені батько, коли мені було чотири роки… — тихо відповіла Лоліта. — А потім він зник…
Вікторія з Емі підтримали подругу:
— Ми завжди будемо поруч із тобою.

Вони вже підійшли до школи, коли помітили дивного бродягу з посохом, що йшов за ними. Лоліта не знала, що це був Астреніус — чарівник, який поклявся її захищати.

Після першого уроку Лоліта та її подруги — Вікторія, Еліс, Мія і Сьюзі — жваво обговорювали урок хімії, де вчитель наче чаклував із реактивами. Вони планували вечірку до дня народження Лоліти, коли раптом їхню розмову перервали злісні глузування однокласниць:
— Ти дивна. Не така, як усі.

Подруги заступилися за Лоліту, але одна з кривдниць сказала жорстоку фразу:
— Твій батько покинув тебе, бо ти потвора. Він ніколи тебе не любив.

Лоліту пронизав біль. Її очі спалахнули білим світлом, а камінь на шиї засяяв яскравіше зорі. Хвиля сили зірвалася з її долонь — і однокласницю відкинуло до стіни. Її рука зламалася. Всі завмерли від жаху.

У ту ж мить з’явився Астреніус і безшумно зцілив постраждалу, прибравши біль. Але однокласниця встигла втекти з криками:
— Я розповім директорці!

Лоліта стояла в шоці, серце гучно калатало. Вона не розуміла, що сталося, а її подруги дивилися на неї зі стривоженими поглядами.
— Що ти тільки що зробила? — тихо спитала Вікторія.

У цей момент Астреніус ступив уперед. У його очах читався смуток.
— Час дізнатися правду, Лоліто. Про твоє походження... і твоє призначення.

Мати Лоліти викликали до школи, де розповіли про її дивний вчинок — настільки неймовірний, що важко було повірити очам. Директорка попросила поговорити з батьком, але мати лише пообіцяла вирішити проблему, приховуючи, що її чоловік не був звичайною людиною.

Тим часом Лоліта з подругами намагалися зрозуміти, звідки в неї магічні здібності. Подруги поклялися допомогти їй. Але раптом розгнівана мати наказала Лоліті йти додому. Дівчата намагалися пояснити, що однокласниця брехала, але жінка не хотіла слухати.

Вікторія разом із сестрами, Еліс та Емі, обговорювала подію. Їй здавалося, що дар Лоліти — або її власний талант, або спадок від батька. Еліс запропонувала дізнатися у Лоліти більше про її походження — якраз до її майбутнього дня народження.

Тим часом удома Лоліта наполягала, щоб мати розповіла їй про батька. Але та холодно відповіла: «Він нас покинув». Лоліта не повірила: «Він залишив мені цей камінь… Я знаю, була причина!»

У люті мати зірвала камінь з її шиї і викинула на вулицю. Лоліта, зі сльозами на очах, побігла за ним.

Зберігаючи дорогоцінний амулет, Лоліта вирішила втекти до Вікторії. Подруги прихистили її, і Лоліта зізналася: «Мама щось приховує». Вікторія запропонувала дізнатися правду, порившись у речах матері.

Пізньої ночі за ними спостерігав чаклун. Він знав: завтра Лоліті виповниться шістнадцять. І настане час відкрити їй таємницю її справжнього походження.

Настав ранок. Лоліта повернулася додому, твердо вирішивши дізнатися правду. Мати зустріла її з полегшенням і пообіцяла влаштувати незабутній день народження.

Тим часом Вікторію чекав її хлопець Максуд — високий юнак із темним волоссям і карими очима, студент медичного університету. Він давно був закоханий у Вікторію і подарував їй квіти. Проте Вікторія була задумлива через вчорашню розмову з Лолітою. Вловивши її стан, Максуд м’яко запитав, що сталося. Вікторія, довіряючи йому, розповіла про події. Максуд був вражений, але твердо вирішив допомогти, знаючи, як дорога Вікторії її подруга.

У школі Лоліта відчувала чиюсь присутність — на околиці знову майнув той самий безхатько з посохом. Подруги припустили, що він знає щось важливе. Але Лоліта вважала це безглуздям і попрямувала на уроки.

Увечері розпочалася вечірка. Гості дарували Лоліті подарунки, лунали сміх і жарти. Коли мати вийшла навідати сусідів, Сьюзі запропонувала оглянути речі матері. Дівчата почали пошуки, поки Максуд спілкувався з друзями. Незабаром Вікторія знайшла старий щоденник. Лоліта, тремтячими руками, відкрила його.