read-books.club » Короткий любовний роман » Сама собі автор, Дана Кейт 📚 - Українською

Читати книгу - "Сама собі автор, Дана Кейт"

33
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Сама собі автор" автора Дана Кейт. Жанр книги: Короткий любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «Сама собі автор, Дана Кейт» була написана автором - Дана Кейт, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Короткий любовний роман".
Поділитися книгою "Сама собі автор, Дана Кейт" в соціальних мережах: 
Історія про дівчину, яка шукає кохання, долає труднощі, навчається на своїх помилках, дорослішає, багато думає і мріє.. Реальні історії з життя

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 19
Перейти на сторінку:
1

Як там потрібно починати?

Дорогий щоденник!

Я прямо відчула, як стала дорослою. А що? Мені сьогодні 16 і я вже виросла. Мої однолітки зустрічаються з хлопцями і не просто зустрічаються, скажу я вам)), а я ще не цілована. Від слова -зовсім. Вирішила для себе, що починаю нове життя із завтрашнього дня. Хоча ні, навіщо чекати до завтра, почну прямо сьогодні. Я запросила своїх друзів - Сергія з Тетяною, старших за мене на п'ять років, однолітків, що між собою зустрічаються, подругу Марину та Віктора. До речі, останній мені зовсім не друг, а просто знайомий, якому я іноді допомагала з німецькою. Стіл накрила в себе в кімнаті. Батько дозволив шампанського і приніс ще пляшку вина. Я не пам'ятаю де взяла горілку, але намішала всього по трошки. Пам'ятаю, що чіплялась до Віктора і вигнала Сергія з Танею. Марину водила до туалету.

Все....

Темрява....

Нудить....

Це і називається "стати дорослою"?

Прокинулась від жахливого головного болю. До речі, пила вперше, тому так і розвезло. На тумбочці біля ліжка стояла склянка з розсолом. Не знаю, хто приніс...батько в мне суворий. Напевно, що мама. Якось підвелась і пішла дзвонити Маринці, треба хоч запитати чи людина жива?

Маринка почувала себе краще, тому прийшла до мене сама і розповіла про мої вчорашні наміри щодо Віктора та ревнощі до Тетяни. До Тані? З глузду з'їхати! Мені точно не можна пити.

Не буду...

Мабуть...

Увечері домовились піти до Аліни. Вона скоро їде додому, до батьків. Вирішили провести останні вечори разом. Але вона десь накосячила і бабуся її гуляти не відпустила. Увечері батьків  в будинку не було і у двері подзвонили. Пішла відчиняти. 

Льоша..

Хлопець Аліни..

-Привіт, ти шо хотів?

-Тут така річ, слухай.. Алінку бабуся не пускає зі мною, але з тобою точно випустить. Пішли, га? Будь другом.

-А що так?

-Та не знаю. Каже, не пущу з Льошою і все.

-Ну, чекай.

Я одяглась та пішла з хлопцем. Спілкувались ми з ним давно, гуляли в одній компанії.

-Та тільки спочатку зайдемо до мене, я Алінці подарунок візьму.

-Ну пішли, - погодилась і пішла за хлопцем.

МИ увійшли до нього в квартиру і він зачинив двері на ключ. Я повернулась. Льоша взяв пляшку з горілкою і зробив декілька ковтків не запиваючи.

- Ну ось ти і попалася! Іди сюди, гвалтуватиму тебе..

- Ти чого? - я нервово хмикнула.

- Я серйозно, - промовив він.

Льоша підійшов до мене, підвів до ліжка і кинув на нього.

- Будь ласка, - почала я волати до здорового глузду..

-Лежи, я сам все зроблю..

Він почав підіймати мою сукню та цілувати мене. Я виверталась як могла, але чим більше я намагалась вирватись, то сильніше він тримав мене.

Раптом відчинились двері і зайшов хлопець. Не високого зросту з темним волоссям.

- Пусти її.

-Ти як тут опинився? Я двері зачинив! Іди звідси!

- Олексію, пусти я сказав, - гримнув хлопець.

-Пішов геть, - він і не думав зупинятись.

Тоді хлопець підійшов і відкинув Льошу вбік. Подав мені руку і повів до виходу.

-Покидьок, я дістануся до тебе, - крикнув він.

-Поспи, - буркнув хлопець і взяв мене за руку.

-Куди ми йдемо? - я ніби прокинулась від страшного сну і мене почало трясти.

- Підемо, я тебе додому відведу.

- Дякую тобі величезне, я не знаю що було б, якби не ти..

- Я тобі пораду одну дам. З такими як ти не гуляють, на таких як ти - одружуються. Бережи себе.

Він провів мене додому та пішов.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 2 ... 19
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сама собі автор, Дана Кейт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сама собі автор, Дана Кейт"