read-books.club » Сучасна проза » По руках, Іра Майська 📚 - Українською

Читати книгу - "По руках, Іра Майська"

38
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "По руках" автора Іра Майська. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Електронна книга українською мовою «По руках, Іра Майська» була написана автором - Іра Майська, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Бібліотека сучасних українських письменників "read-books.club". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "Сучасна проза".
Поділитися книгою "По руках, Іра Майська" в соціальних мережах: 
Ми з незнайомцем уклали угоду. Грати роль пари на весіллі його друзів та провести свята разом. Хто зна, можливо, це доля? Кажуть люди, що у новорічну ніч трапляються дива та здійснюються бажання.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 2 ... 12
Перейти на сторінку:
Глава 1

Глава 1

Коли стає трохи сумно, що потрібно робити? Правильно, змінювати своє місце перебування. Тобто, десь їхати. Неважливо, за кермом, чи пасажирському сидінні, або взагалі у автобусі. Та я люблю найбільше – потяги. Це відчуття легкого мандражу, коли у вагоні уже тиша, усі повсідалися і чекають на відправлення. Звук, коли потяг рухається по коліям, відбивається аж десь у грудях.

Я плідно працювала на роботі, щоб взяти саме в цей час собі відпустку. А також заздалегідь забронювала квиток на потяг. Бо в минулому році купити хоч якийсь квиток, за день до нового року, було неможливо. Тому свята я провела вдома, загорнута у теплу ковдру, з келихом вина біля ліжка. З вимкненим телефоном і набряклими від сліз, очима. А все через те, що мене кинув мій коханий. І не просто кинув, а зрадив. Встромив ножа у спину з моєю подругою. Я і не здогадувалась, що близькі люди здатні на таку підлість. Але таке життя. Та я зібралася з силами і пообіцяла собі, що коли мені стає прохолодно у своїй квартирі, то треба їхати десь, де буде затишно. Наступає той період. Треба скоріше щось міняти навкруги. Бо я починаю жаліти себе і згадувати події минулого року.

Тому я тут. Заходжу в потяг, шукаю номер свого купе та розміщаюся там. Я хотіла викупити чотири місця, зловити дорожній вайб. Та мені сказали, що одне місце вже забронювали, вільних купе, нажаль, більше не було. Ну що ж поробиш. Буду сподіватися, що у мене буде сусідка, яка не дуже любить розмовляти.

Знімаю свій пуховик та прибираю на верхню полицю. Залишаюся у теплому подовженому светрі, облягаючих мене, лосинах та високих шкарпетках. Які видніються з моїх чобіт на низькій підошві. Полюбляю цей світлий лук. Сумку з кількома речами, закидаю також на верх, сідаю на свою нижню полицю та дістаю книгу, яку я планую читати в дорозі.

Знімаю резинку з волосся, розпушуючи його руками та тут відкриваються двері купе і заходить ще один пасажир. Мені не пощастило. Це чоловік. В теплій дутій куртці, світлому спортивному костюмі і невеликою сумкою у руках.

- Доброго вечора. – Лунає приємний голос.

- Вітаю.

Сказавши фразу, опускаю очі до телефону.

Я трохи роздратована, що мені доведеться вести з кимось діалог та робити вигляд, що я не зневажаю усіх чоловіків навколо.

 

Дорогі мої читачі! Вітаю вас у моїй коротенькій історії. Буду рада вашим зірочкам та коментарям. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 12
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «По руках, Іра Майська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "По руках, Іра Майська"